Справа № 729/405/22
1-кп/729/15/24 р.
28 березня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі колегії суддів: головуючої судді: ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022270300000385 від 20.04.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
На розгляді Бобровицького районного суду Чернігівської області, в провадженні колегії суддів перебуває кримінальне провадження № 12022270300000385по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як ризики, які враховувалися йому при обранні запобіжного заходу на даний час не змінилися. На даний час виникла необхідність продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, оскільки 12 квітня 2024 закінчується строк запобіжного заходу, продовженого ухвалою суду від 12 лютого 2024 року, та ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати з огляду на наступне.
Так обвинувачений ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, один з яких є особливо тяжким злочином, за який законом передбачене покарання на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, тому усвідомлюючи вид та розмір покарання у разі доведеності його вини, може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, не встановлено. Тому, з метою уникнення покарання може залишити своє місце проживання, переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може бути виражено у створенні обвинуваченим штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінальних правопорушень, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. З огляду на вказане, з урахуванням, що характер та обставини інкримінованих ОСОБА_5 злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку діянь, у вчиненні яких він обвинувачується, ризик здійснення обвинуваченим спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків з метою переконання або змушення останніх надати покази, вигідні для себе, ОСОБА_5 є реальним, оскільки йому відомі місця проживання учасників справи;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому наявний надзвичайно високий ступінь ризику вчинення ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень, в тому числі і відносно потерпілого, так як вони є сусідами.
Крім того, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу просить прийняти до уваги обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання та ризик повторення протиправної поведінки. Звертає увагу на той факт , що в умовах воєнного стану вірогідність настання вищезазначених ризиків вкрай висока.
Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане до суду клопотання про продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав зазначених в ньому. Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу не зменшились та не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання, або за місцем його реєстрації, де він має свою частку у праві власності . Просить врахувати, що на його утриманні знаходиться матір, яка потребує стороннього догляду, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Окрім того звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_5 тривалий час перебуває під вартою, дослідженні всі докази надані стороною обвинувачення, прокурором завищена кваліфікація кримінального правопорушення, вважає, замаху на умисне вбивство не було і тому не має необхідності утримувати обвинуваченого під вартою.
Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд врахувує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 12 квітня 2024 року включно.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких особливо тяжкий, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Судом враховується, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які неодноразово враховувались судом при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, окрім ризику щодо незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки всі свідки у кримінальному провадженні вже допитані.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні, по якому ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення, до закінчення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого не буде завершено, оскільки ухвалою суду надано доручення органу досудового розслідування провести повторний слідчий експеремент.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також судом не встановлено будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого на даному етапі судового розгляду.
Суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого, в зв'язку з завищеною стороною обвинувачення кваліфікацією злочину, передбачено ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки у ОСОБА_5 відсутній замах на вбивство потерпілого, з огляду на таке.
Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження. Бо такі дії передбачають оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження. Суд не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачуюєся ОСОБА_5 .
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки.
Колегія суддів вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Колегія суддів звертає увагу сторону захисту, а саме щодо наявності у обвинуваченого матері, яка згідно висновку № 1472 від 14.11.23 року потребує сторонннього догляду, жодним чином не зменшує існування ризиків, не свідчить про їх превалювання над зацікавленістю у переховуванні, зважаючи на тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів і на думку колегії суддів не може на даному етапі розгляду кримінального провадження бути підставою для зміни запобіжного заходу. Окрім того у суду немає будь-яких доказів того, що ОСОБА_5 є єдиним піклувальником своєї матері, тому колегія суддів позбавлена процесуальної можливості для врахування такої обставини як підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який. Сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, колегія суддів відхиляє посилання сторони захисту про доцільність застосовування інших більш м'яких запобіжних заходів та зазначає, що наразі дієво забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам зможе лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосований запобіжний захід - тримання під вартою стосовно обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 3, 177, 178, 183, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022270300000385 від 20.04.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів до 27 травня 2024 року включно з утриманням його в державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Кримінальне провадження відкласти на 14 год 00 хв. 08 травня 2024 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3