Єдиний унікальний номер 728/258/24
Номер провадження 2/728/184/24
28 березня 2024 року м. Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Роздайбіди О.В.,
при секретарі Петренко О.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
25 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 13720.00 грн. та понесені судові витрати.
Позивач мотивує позов тим, що 30.12.2019 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 30.12.2019-100003607, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн., на строк 14 днів, зі сплатою відсотків. Дата повернення кредиту 12.01.2020 року. ТОВ "Споживчий центр" виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у нього станом на 22.01.2024 року виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 13720,00 грн., з яких: тіло кредиту - 10000,00 грн., відсотки - 768,00 грн., штраф - 2952,00 грн. В свою чергу ТОВ "Споживчий центр" просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 13720,00 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 29 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав на те, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але від його представника адвоката Антоненка І.В. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. позовні вимоги визнає частково, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 2952.00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.12.2019 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 30.12.2019-100003607, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, для задоволення особистих потреб у розмірі 10000,00 грн., на строк 14 днів, зі сплатою 2800,00 грн., що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) за 14 календарних днів користування Кредитом.
Згідно п. 1.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 1.2 встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт послуг для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.1.3. Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції Позичальником Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах - сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценті встановлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору
Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.
Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахуню Кредитодавця (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п.п. «а» п. 4.1. Договору Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесеш в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця до дати вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
ТОВ "Споживчий Центр" виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі.
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За змістом ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В свою чергу, Відповідачем 30.12.2019 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 10000,00 грн., а отже узгоджено умови Договору.
Як встановлено судом, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором № 30.12.2019-100003607 від 30.12.2019 року, у зв'язку з чим у нього станом на 22.01.2024 року виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 13720,00 грн., з яких: тіло кредиту 10000,00 грн., відсотки 768,00 грн. та штраф в розмірі 2952,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В п. 5.4. кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом.
В той же час, нормами цивільного законодавства за невиконання грошового зобов'язання передбачено саме пеню, а не штраф. (ст.549 ЦК України, ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Саме пеня нараховується щоденно і за порушення грошового зобов'язання, на відміну від штрафу, який є разовим платежем за порушенні інших зобов'язань (не грошових). Дане підтверджується правовими висновками касаційної інстанції (ухвала Верхового Суду України від 02 березня 2011р. у справі №6-53218св10, постанова Верховного Суду від 06 квітня 2021р. у справі 910/821/20 тощо).
Суд також враховує положення ч. 2 ст. 21 Закон України «Про споживче кредитування», якою визначено, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
Суд також приймає до уваги правові висновки, вказані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018р. № 310/11534/13-ц, а також у постановах Верховного Суду № 639/6381/17 від 22 січня 2020р.; № 161/9846/16-ц від 22 січня 2020р., що після закінчення терміну дії кредитного договору кредитор втрачає можливість не лише на нарахування процентів передбачених кредитним договором, а й на стягнення неустойки (пені/штрафів). При цьому, положення згідно з якими пеня нараховується до повного повернення кредиту теж не застосовуються судами. Це випливає з того, що на думку суддів Верховного Суду, закінчення терміну дії кредитного договору чи реалізації вимоги про його дострокове повернення дорівнює його розірванню, а тому, відносини між сторонами переходять з площини договірних у загальні зобов'язальні. Тобто, свої відносини врегульовують вже не положеннями договору, а загальними нормами цивільного законодавства.
Крім того, згідно з п. 18 Прикінцквих та перехідних положень ЦПК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану» з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території держави було введено воєнний стан, строк дії якого триває і дотепер.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тіло кредиту - 10000,00 грн. та відсотки за користування 768,00 грн. Вимоги позивача про стягнення штрафу не підлягають задоволенню, як безпідставні та необґрунтовані.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1889.16 грн.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість заборгованість за кредитним договором № 30.12.2019-100003607 від 30.12.2019 року в розмірі 10768 (десять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентам 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати по справі, а саме: 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 16 коп. судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо повне рішення не було вручено в день його проголошення учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 28.03.2024 року.
Суддя О.В. Роздайбіда