Справа № 609/469/24
3/609/312/2024
02 квітня 2024 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , священника,
за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01 квітня 2024 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №365026 від 19.03.2024, з якого вбачається: «19.03.2024 року о 09:00 год. гр. ОСОБА_1 по місцю спільного проживання в АДРЕСА_2 не виконував батьківських обов'язків, що відображалось у вчиненні ним домашнього насильства відносно дружини, в ході якого виражався нецензурними словами, чим порушив ст. 150 Сімейного кодексу України».
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, оскільки не вбачає в своїх діях будь-якого правопорушення та пояснив, що ніякого домашнього насильства відносно дружини він не вчиняв. Між ними відбулась суперечка, в ході якої вони звертались один до одного на підвищених тонах, однак без застосування нецензурних слів, при цьому були присутні малолітні діти. Ніяких негативних наслідків для дітей їх із дружиною суперечка не несла, оскільки вона була короткотривалою. Однак запевнив суд, що надалі буде стриманішим. Крім того, пояснив, що на лінію «102» зателефонувала матір його дружини, яка взагалі з ними не проживає і була відсутня того дня за їх із сім'єю місцем проживання, і взагалі ніякого відношення до цієї події не мала.
Вивчивши матеріали, суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи із наступного.
Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і згідно КУпАП не повноважний виходити за його межі.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь-який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Як випливає із змісту цієї норми закону, це правопорушення повинно носити системний характер.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
В матеріалах справи дані про це відсутні.
Сама ж по собі обставина згідно протоколу, що порушник ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітніх дітей, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється чи не виконує покладені на нього обов'язки щодо виховання своїх дітей, оскільки в протоколі не зазначено наслідки невиконання порушником своїх батьківських обов'язків.
Протокол та додані документи не містять відомостей про протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність ОСОБА_1 , які б були підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
Також судом враховується, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконував свої батьківські обов'язки, в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.
Відповідно до умов статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.184 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 184, ст.ст. 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК