29.03.2024 Справа №607/7080/24 Провадження №1-кс/607/1952/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною п'ятою статті 361 КК України, у кримінальному провадженні №12022210000000285 від 25.11.2022 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Улашківці Чортківського району Тернопільської області, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не депутата, не адвоката, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332 КК України,
Старший слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні - старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням, просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів. У разі задоволення клопотання, просить визначити заставу в розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 332 КК України, а також існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, та запобігти ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання. Зазначили, що підозра необґрунтована. Зазначає, що в підозрюваного невеликий заробіток, батько хворіє, він виховує дитину. Захисник у судовому засіданні вважає, що більш м'який запобіжний захід зможе забезпечити виконання процесуальних обов'язків.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя доходить таких висновків.
СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування №12022210000000285 від 25.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332 та частиною п'ятою статті 361 КК України.
27 березня 2024 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України.
Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , через державний кордон України, вчиненого щодо кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку слідчого судді є достатні підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, що підтверджується наданими слідчим та дослідженими в судовому засіданні доказами: інформацією про осіб, які були внесені в інформаційну систему «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека, наданою Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека); інформацією про осіб, які перетнули державний кордон України, наданою УІАП ГУНП в Тернопільській області; інформацією про осіб, які перетнули державний кордон України, наданою відділом кримінального аналізу ГУНП в Тернопільській області; протоколами про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 ; протоколами про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_11 ; протоколами проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 .
Вищевказані докази об'єктивно підтверджують обґрунтованість висунутої підозри, що ОСОБА_4 у змові з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 організував та сприяв у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Тому, слідчий суддя відхиляє покликання захисника та підозрюваного про необґрунтованість підозри.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених частиною першою статтею 177 КПК України, а саме:
- пунктом 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності. Крім того, призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний документований паспортами громадянина України для виїзду за кордон серії, за якими неодноразово перетинав державний кордон України під час дії на території України воєнного стану та користується посвідченням на право керування транспортними засобами, має практичні навички керування автомобілями, що дає підстави вважати, що останній, при обрані йому більш м'якшого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу, та з метою уникнути покарання за вчинений тяжкий злочин, зможе швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
- пунктом 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Про наявність вказаного ризику свідчить те, що злочинна діяльність, що інкримінується ОСОБА_4 , є багатоепізодовою та до неї можуть бути причетні інші особи. На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню та продовжуються проводитись слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, яким ОСОБА_4 сприяв незаконно перетнути держаний кордон України, встановлення місця знаходження та вилучення документів із даними про зазначених осіб, встановлення інших осіб, які причетні до злочинної діяльності, та свідків вчиненого ним кримінального правопорушення. Однак, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний час документи, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати.
- пунктом 3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Про наявність вказаного ризику свідчить та обставина, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а відтак останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати. В свою чергу, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. При цьому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і дослідження їх судом.
- пунктом 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність такого ризику підтверджується тим, що злочинна діяльність ОСОБА_4 є багатоепізодною. Як слідує з матеріалів кримінального провадження джерелом доходу ОСОБА_4 була його незаконна діяльність по організації переправлення через державний кордон України військовозобов'язаних осіб, а тому з метою одержання прибутку, може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Крім того, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з організацією та сприянням в незаконному перетині військовозобов'язаними особами державного кордону України, з корисливих мотивів, який вчинено ним у воєнний час.
Слідчий суддя звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною першою статті 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку слідчий суддя має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжно заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення - у воєнний час з корисливих мотивів організації незаконного перетину державного кордону військовозобов'язаними, особу ОСОБА_4 , міцність його соціальних зв'язків, а саме, розлучений, має не утриманні неповнолітню дитину, позитивні характеристики, працює, а також тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним - позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років без альтернативної міри покарання, та доходить переконання, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За встановлених обставин справи, слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам.
При цьому, у слідчого судді відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_4 під вартою.
Окрім того, відповідно до частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як видно із обставин клопотання, встановлено, що за послуги з організації незаконного перетину державного кордону ОСОБА_4 з іншими співучасниками могли отримувати від 6000 до 8000 доларів США. А тому, на думку слідчого судді, враховуючи також ризики, тяжкість злочину, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, його соціальний та економічний стан, застава у межах, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків , а тому, розмір застави слід визначити у більшому розмірі - 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки лише такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КК України, та забезпечення його належної поведінки у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 23 год. 59 хв. 24.05.2024.
Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/7080/24, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.03.2024.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання в УДМС в Тернопільській області свої паспорти для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 24.05.2024.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1