02.04.2024 Справа №607/6316/24 Провадження №2-о/607/281/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,
Заявник ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про видачу обмежувального припису, у якій просить видати обмежувальний припис стосовно її батька ОСОБА_3 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_4 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Дана квартира належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2012 року. В квартирі разом із нею проживають діти: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловік ОСОБА_7 , а також батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Заінтересована особа - ОСОБА_3 з часу народження внучки - ОСОБА_6 вчиняє щодо неї в присутності дітей домашнє насильство психологічного характеру, що виражається у словесних погрозах та образах. Так, 24 лютого 2024 року о 17 год. 55 хв. ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство про що працівники поліції склали терміновий заборонний припис серія АА №438241. Працівниками поліції вжито заходів терміново заборонного припису стосовно кривдника, а саме: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь - який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 9 діб з 19 год. 00 хв. 24 лютого 2024 та діє до 19 год. 00 хв. 04 березня 2024 року. Проте заінтересована особа умисно порушив умови його виконання, оскільки він на наступний день - 25 лютого 2024 року повернувся додому. Мовчки зайшов у дитячу кімнату та ліг на ліжко, після чого було викликано поліцію. Такими діями батько порушив її права, як власниці житла. Працівники поліції вжили заходів щоб ОСОБА_3 залишив помешкання, згідно вжитих заходів терміново заборонного припису стосовно кривдника, оскільки в батька відносно неї є значна перевага в фізичній силі. Таким чином, поведінка ОСОБА_3 негативно впливає на її здоров'я та психологічний розвиток її дітей. Оскільки, вона не почувається в безпеці, внаслідок словесних образ та погроз, вона відчуває постійну тривожність за себе та за своїх дітей. Діти стали емоційними, дочка відчуває страх, коли до неї наближається дідусь - ОСОБА_3 . Вказані систематичні дії ОСОБА_3 змусили її неодноразово звертатися за захистом до правоохоронних органів.
Таким чином заявник вважає, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства та, з метою забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного вчинення домашнього насильства щодо заявника, необхідно застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний припис на строк 6 (шість) місяців, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2024 відкрито провадження по справі.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 пояснила, що вона проживає із чоловіком та дітьми за однією адресою. Разом із ними проживають її батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Батько з часу народження внучки ОСОБА_6 вчиняє щодо неї в присутності дітей домашнє насильство психологічного характеру. Вона переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_3 щодо неї є дуже високою, і тому вона змушена звернутися до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні заходи вжиті поліцією до кривдника виявились мало ефективними.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви вказавши, що обставини викладені у заяві про видачу обмежувального припису не відповідають дійсності.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заявнику ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВРС № 025770 від 12.04.2012, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. належить на праві приватної власності кімната АДРЕСА_2 .
Встановлено, що 24.02.2024 відносно ОСОБА_3 було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №438241, яким його зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 9 діб.
Як вбачається із постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.03.2024 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч. 1 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Верховним Судом у постанові № 753/4405/20 від 12 квітня 2022 року зазначено, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Верховний Суд у постанові № 299/3692/19 від 30 червня 2021 року вказав, що враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Згідно із ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 369/7782/19 зроблено висновок, що відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що заявник обґрунтовано звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису і її права мають бути захищенні судом шляхом видачі відповідного обмежувального припису, оскільки заявник дійсно є постраждалою особою, а її кривдником є заінтересована особа ОСОБА_3 .
З огляду на вказані обставини, суд доходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та про необхідність видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_3 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців.
Суд вважає, що вказані тимчасові обмеження прав ОСОБА_3 є виправданими та доречними, відповідають меті їх застосування, та забезпечать дієвий та ефективний захист заявниці від кривдника.
Оцінивши надані докази, з урахуванням оцінки ризиків, суд вважає, що саме такий строк дії обмежувального припису (шість місяці) є пропорційним, необхідним та достатнім для уникнення фізичного контакту потерпілої та кривдника, у тому числі для запобігання подальшого розвитку конфлікту та захисту здоров'я ОСОБА_1 .
Згідно із вимогами частини 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 350-6, 352-355 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , на строк 6 (шість) місяців, яким встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника:
- заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Тернопільське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області (бульвар. Т. Шевченка, 10, м. Тернопіль, 46001) для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий комітет Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 02.04.2024.
Реквізити сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич