26.03.2024 Справа №607/630/24 Провадження №3/607/318/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого охоронцем в КП «Міськавтотранс»,
за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №039500 від 02 січня 2024 року, 01 січня 2024 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в громадському місці, а саме по вул. Валова, 11, м. Тернопіль голосно висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №364861 від 02 січня 2024 року, 01 січня 2024 року близько 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 знаходячись по вул. Валова, 11, м. Тернопіль не виконував неодноразові вимоги поліцейських припини правопорушення, а також шарпав працівників поліції, чим своїми діями здійснив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
26.03.2024 особа, яка притягується, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав письмові заперечення, у яких вказує, що свою вину у вчинених правопорушеннях не визнає, так як жодних дій зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення він не вчиняв, оскільки у час зазначений у спірних протоколах він перебував у психоневрологічному диспансері, де проходив освідування на стан сп'яніння. Крім того, жодних доказів його вини у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП йому не надано та такі в матеріалах справи відсутні, натомість самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути беззаперечними доказами вини особи в тому чи іншому діянні. З огляду на вищевикладене просив закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, з підстав викладених у письмових запереченнях. Додатково зазначив, що 01.01.2024 він разом із своєю дівчиною Ніною були у друзів на площі Героїв Євромайдану, де вживали алкоголь. В подальшому близько 22 год. 30 хв. вони пішли додому та по дорозі планували викликати таксі, однак по вул. Руській біля церкви до них підїхали працівники поліції, які представились та почали обвинувачувати його у тому, що він на вул. Валовій пошкодив їх транспортний засіб. Разом з тим, вказаних дій він не вчиняв. Надалі працівники поліції повезли його у психіатричний диспансер, де лікарем було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, після чого його повезли у відділення поліції. Однак по дорозі до ГУНП йому стало погано, оскільки в машині було дуже жарко, відтак він просив працівників поліції відкрити вікно. Оскільки поліцейські вікно не відкривали, він попробував сам це зробити, після чого працівник поліції зупинив автомобіль, силою витягнув його із автомобіля, внаслідок чого він впав лицем на землю пошкодивши його, одягнув на нього кайданки та повіз його у відділення поліції. У відділку поліції були складенні адміністративні матеріали, при цьому був присутній адвокат та йому сказали підписати усі документи, бо іншому випадку його не відпустять. Просив закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, оскільки жодних дій зазначених у протоколах про адміністративне правопорушення він не вчиняв.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснила, що 01.01.2024 вона разом з ОСОБА_1 були у друзів, де святкували Новий рік. Близько 22 год. 45 хв. вони пішли додому та коли були на вул. Руській до них під їхали працівники поліції та почали говорити що ОСОБА_1 пошкодив машину на вул.Валовій, проте вони не розуміли про, що йде мова, оскільки ОСОБА_1 не пошкоджував жодних машин, про що вона повідомила поліцейських. Однак, поліцейські не взяли до уваги її слова та повезли ОСОБА_1 на освідування у психдиспансер, а вона з його телефоном залишилась та пішки пішла у відділок. Надалі близько 24 год. 00 хв. ОСОБА_1 привезли у відділок, при цьому він був побитий та брудний.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду повідомила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 . Так, 01.01.2024 вона була дома, а її сина разом з дівчиною Ніною пішли до друзів. Коли близько 23 год. 40 хв. син не повернувся додому вона почала хвилюватись. О 00 год. 01 хв. їй подзвонила дівчина сина ОСОБА_4 з телефона її сина та повідомила, що її сина ОСОБА_1 забрала поліція. В подальшому ОСОБА_4 знову подзвонила та сказала, що ОСОБА_1 привезли у відділок брудним та побитим. На наступний десь вона з сином пішла у відділення поліції де їм у подальшому надали копії складених матеріалів та диск із відеозаписом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази свідків, оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Згідно приписів ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Так, диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, вчинила дрібне хуліганство яке за диспозицією цієї статті трактується як: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчиненні таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 10-рп/2011 від 11.10.2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП до матеріалів протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №039500 та серії ВАД №364861 від 02 січня 2024 року долучено: протокол серії АЗ №163932 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 268 КУпАП від 02 січня 2024 року, рапорт ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУП ГУПН в Тернопільській області Вівчарик В. від 02 січня 2024 року, рапорт о/у ВКП Тернопільського РУП ГУПН в Тернопільській області Зозуля Т.; виписку № 2 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 02 січня 2024 року.
Разом з тим, з вказаних матеріалів долучених до протоколів про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх, належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Суд зауважує, що протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними і беззаперечними доказами, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Щодо наданих як доказ рапортів працівників поліції, то суд звертає увагу, що вони не можуть вважатись належним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції. Тому, рапорти працівників поліції не містять фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і тому в контексті положень ст.251КУпАП не можуть бути доказом по даній справі.
Жодних інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП суду не надано.
Крім того, судом було досліджено надані ОСОБА_1 відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, проте на них відсутні будь - які відомості, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 01 січня 2024 року близько 23 год. 00 хв. перебуваючи в громадському місці, а саме по АДРЕСА_2 голосно висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян. Записом зафіксовано як працівники поліції о 22 год. 59 хв. по вул. Руській в м. Тернополі підійшли до ОСОБА_1 , та запитали останнього про пошкодження транспортного засобу, проте, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №039500 від 02 січня 2024 року ОСОБА_1 не інкриміновано порушення громадського порядку шляхом пошкодження транспортного засобу. А доказів того, що ОСОБА_1 голосно висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян відеозаписами не зафіксовано.
Також, приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
В порушення вказаних вимог чинного законодавства в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №039500 від 02 січня 2024 року, складеному відносно ОСОБА_1 , не зазначено вказаних вище обставин, зокрема не зазначено мотиви, якими останній керувався під час вчинення правопорушення.
Крім того, відеозаписами відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що ОСОБА_1 01 січня 2024 року 23 год. 40 хв. проходив огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, чітко виконував вказівки лікаря та працівника поліції.
Долученою працівниками поліції до матеріалів справи випискою із медичної карти №2 підтверджується, що ОСОБА_1 о 23 год. 45 хв до 00 год. 05 хв перебував КНП Тернопільський обласний центр соціально-небезпечних захворювань" ТОР по вул. Тролейбусна, 14 в м. Тернополі, де йому було встановлено гостру алкогольну інтоксикацію не ускладнену.
З огляду на наведене ОСОБА_1 не міг вчинити правопорушення інкриміноване йому відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №364861 від 02 січня 2024 року, за ознаками ст.185 КУпАП, а саме 01 січня 2024 року близько 23 год. 40 хв. вул. Валова, 11, м. Тернопіль не виконання неодноразових вимог поліцейських припинити правопорушення, а також шарпання працівників поліції, як про то зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Малофеєва проти Росії», «Карєлін проти Росії» у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін, у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо формулювання суті адміністративного правопорушення, то Європейський суд з прав людини вказує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винність у скоєні якого певною особою має доводитись в суді.
Таким чином, достатніх і переконливих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив хуліганські дії, що порушили громадський порядок і спокій громадян, що є необхідними ознаками об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не встановлено.
За таких обставинах, дослідивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які встановлюють наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах Кобець проти України, Берктай проти Туреччини та Леванте проти Латвії , неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву , що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, змінювати чи уточнювати суть порушення, яке вказано у протоколі. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
При цьому судом враховуються положення ст. 62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, а тому суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП та вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно нього слід закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованих адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 173, 185, 247, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Cуддя Н. Р. Кунець