Справа № 604/210/22
Провадження № 8-а/604/1/24
02 квітня 2024 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Сташківа Н.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підволочиської селищної ради про скасування постанови адміністративної комісії, -
ОСОБА_1 звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, в якій просить суд скасувати рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2022 року.
В обґрунтування заяви заявником зазначено, що у зв'язку з тим, що суду відповідачем було надано неналежний доказ - Правила благоустрою Підволочиської ТГ, відповідно Підволочиським районним судом був зроблений неправильний висновок щодо застосування Правил благоустрою Підволочиської ТГ і їх відповідності Типовим правилам, а також враховуючи факт надання суду неналежних доказів, просить суд переглянути рішення за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені обставини не були відомі заявнику під час звернення з позовною заявою до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підволочиської селищної ради про скасування постанови адміністративної комісії. Оскільки при вивченні заявником питання відповідності Правил благоустрою Підволочиської ТГ Типовим правилам ним було виявлено факт їх повної відповідності Правилам благоустрою Підволочисьої ТГ затверджених рішенням Підволочиськиї селищної ради №153 від 29 лютого 2016 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності доходить висновку з наступних підстав.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підволочиської селищної ради № 52 від 17 грудня 2021 року - було відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2022 року в адміністративній справі №604/210/22 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підволочиської селищної ради Тернопільської області про скасування постанови залишено без змін, вказане рішення набрало законної сили 22 листопада 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими визначені в ст.364 КАС України.
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3) ім'я (найменування) інших учасників справи;
4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;
2) документ про сплату судового збору;
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
Заявником до заяви додано клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Щодо строку звернення суд на виконання ст.242 КАС України, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №823/2363/18, у якій суд, аналізуючи норми ст.363-366 КАС України, зазначив: «… що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Враховуючи викладене, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Частиною 4 статті 366 КАС України встановлено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Отже, цей строк на подання заяви про перегляд може бути поновлено судом у разі наведення поважних причин його пропуску.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.»
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2020 року у справі № 536/2248/17, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №800/30/17 (9901/328/18).
У цьому контексті суд акцентує, що помилка позивача щодо порядку процесуальних дій є виключно суб'єктивною обставиною, що залежить саме від його волі та не свідчить про наявність підстав для безумовного поновлення порушених процесуальних строків. Крім того, дотримання строку не є єдиною умовою для відкриття провадження щодо нововиявлених обставин.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, законодавством покладено обов'язок суду врахувати висновки Верховного Суду з приводу норми, що підлягає застосуванню. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Твердження позивача про неправильні висновки зроблені Підволочиським районним судом Тернопільської області свідчать про його суб'єктивну незгоду з рішенням суду, є безпідставними та надуманими, його спір був вирішений по суті, а рішення суду першої інстанції переглянуте судом вищої інстанції. Подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами без дотримання вимог ст.364 КАС України, а саме вказуючи про факти та докази, які виникли після перегляду спору по суті, та не вказуючи будь-яких вимог щодо результату спору, який, на його думку, має бути в результаті провадження за нововиявленими обставинами, обмежуючись проханням скасувати рішення, позивач фактично ставить під сумнів результат вирішеного спору та скасування законного рішення всупереч вимог ст.129 Конституції України.
Відомості, які просить урахувати позивач, є намаганням ініціювати переоцінку доказів, що були враховані судом під час вирішення спору, всупереч встановленого законом порядку перегляду законності судових рішень. Переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
У ч.4 ст.366 КАС України зазначено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Оскільки Заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу та суд відхилив заяву про поновлення строку, наявні підстави повернути позивачу Заяву без розгляду.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ Про судовий збір (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Заявником надано квитанцію про сплату судового збору №5962-2966-4978-2277 від 29 квітня 2024 року в сумі 726,72 грн., тому вкзані кошти підлягають поверненню заявнику
Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами на рішення по справі №604/210/22 за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підволочиської селищної ради про скасування постанови №52 від 17 грудня 2021 року.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за його позовом до до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Підволочиської селищної ради про скасування постанови адміністративної комісії - повернути заявнику без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 , відповідно до наданої ним квитанції про сплату №5962-2966-4978-2277 від 29 березня 2024 року, суму сплаченого судового збору в розмірі726 (сімсот двадцять шість) гривень 72 (сімдесят дві) копійки
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду за умови усунення причин, що вказані у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.Б. Сташків