Справа № 495/13401/23
Провадження № 2-а/513/6/24
Саратський районний суд Одеської області
02 квітня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Аркуша І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення
11 грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ГАБІ № 403633 від 26 листопада 2023 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 178 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст. 178 КУпАП закрити.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2023 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення передано за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області.
Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощенного позовного провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26 листопада 2023 року ТВО начальника взводу 2 роти 5 бригади УПП в Одеській області ДПП НПП розглянуто матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності передбачено ч.2 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду матеріалів постановою ГАБІ № 403633 від 26 листопада 2023 установлено, що 26 листопада 2023 року о 17:00 годині ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 знаходився в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння чим ображав людську мораль та гідність чим порушив закон, та відповідно визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення з притягненням до адміністративної відповідальності адміністративного стягнення у сумі 119,00 грн. Однак, позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки постанова не містить доказів вчинення інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП, так як 26 листопада 2023 року він не перебував в громадських місцях у п'яному вигляді, а тому вказані обставини не мали місця та є лише припущенням працівників поліції. В оскаржуваній постанові відсутня графа «до постанови додається», у якій вказуються всі докази, на підставі яких була прийнята постанова яка оскаржується. Також, працівниками поліції не було дотримано порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме поліцейським не вжито жодних дій щодо надання позивачеві можливості скористатись правовою допомогою. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Не можна притягнути до адміністративної відповідальності особу тільки за сам факт появи у п'яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною. Окрім цього, як вбачається з Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 року №2899- IV, громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування правопорушення. Постанова яка оскаржується не містить жодних посилань на будь-які докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 178 КУпАП. Окрім того, посилання на неналежні докази того перебування у громадському місці, а також перебування у стані алкогольного сп'яніння постанова також не містить. Працівники поліції не збирали пояснення свідків, не проводили належний огляд на стан алкогольного сп'яніння, результати медичного огляду відсутні. Отже, твердження про знаходження у стані алкогольного сп'яніння є виключно припущеннями працівників поліції, які не ґрунтуються на жодних доказах, як та і обставина знаходження в публічному місці під час розгляду справи. В постанові відсутні посилання на докази з яких можливо встановити повторність правопорушення.
29 березня 2024 року від представника Департаменту патрульної поліції Панасюка А.О. надійшов письмовий відзив, в якому представник зазначає про те, що ознайомившись із змістом та вимогами адміністративного позову, відповідач категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Під час виконання службових обов'язків 26 листопада 2023 року у складі екіпажу патрульної поліції, інспектором роти №5 батальйону №1 полку управління патрульної поліції за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено громадянина, ОСОБА_1 , який знаходився в громадському місці у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 178 КУпАП, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Таким чином, відеозапис з портативного відеореєстратора інспектора є доказом вчинення або не вчинення адміністративного правопорушення та відповідають вимогам ст. 251 КУпАП та ст. ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України. Відповідно до пп. 1 п. 3 Розділу VIII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказам МВС №1026 від 18 грудня 2018 року, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб. Адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 26 листопада 2023 року. Строк зберігання відеозапису, який вівся під час фіксації адміністративного правопорушення, розгляду справи та накладення на громадянина ОСОБА_1 адміністративного стягнення становить 30 діб, тобто до 26 грудня 2023 включно. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектором патрульної поліції винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №403633 від 26 листопада 2023 року. Відповідно до ст. 178 КУпАП Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, -тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На даний час в українському законодавстві не визначено єдиного чіткого поняття "громадське місце", законодавець відсилає до різноманітних джерел, які визначають, що саме підпадає під термін "громадське місце". Таким чином, можна зробити висновок, що термін «громадське місце» не може трактуватися виключно поняттям, наведеним в Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Загальними рисами громадських місць є їх суспільна значущість для задоволення суспільних потреб та інтересів людини, а також їх публічність, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей, а отже, вулиця Тополина в м. Одеса - є громадським місцем, а відтак, поява на Тополина в м. Одеса у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 178 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. В даному випадку, інспектор взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції є працівником органу Національної поліції, має спеціальне звання, а відтак має право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення. Таким чином, слід стверджувати, що в діях громадянина ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП. Доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. 161 КАС України, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, мають судом оцінюватись критично, як єдиний спосіб позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Тому представник відповідача просив залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву громадянина ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №403633 від 26 листопада 2023 року - без задоволення.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду додаткові пояснення, просив у задоволенні позову відмовити, розглядати справу без участі представника, за наявними матеріалами.
Представник, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у судове засідання не прибув, причини своєї неявки не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 26 листопада 2023 року ТВО начальника взводу 2 роти 5 бригади УПП в Одеській області ДПП НПП винесена постанова відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що 26 листопада 2023 року о 17:00 годині ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 знаходився в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння чим ображав людську мораль та гідність чим порушив закон.
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 1 ст. 178 КУпАП встановлена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 статті 178 КУпАП передбачає відповідальність за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинена повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення.
З огляду на диспозицію ч. 2 ст. 178 КУпАП та в контексті спірних правовідносин адміністративна відповідальність настає за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинена повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення.
Поняття громадського місця визначено в ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Громадське місце частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Не відносяться до громадських місць, де громадський порядок може бути порушений: житло (приватні будинки, квартири, місця загального користування в багатоповерхівках), виробничі приміщення, приміщення закритого типу тощо.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Верховним Судом в постанові від 30 травня 2018 року в справі №337/3389/16-а висловлено правовий висновок, за яким постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
В порушення зазначених приписів КУпАП в постанові відсутній опис обставин, установлених під час розгляду справи, не зазначено кваліфікуючої ознаки правопорушення, а міститься лише формальне зазначення, що позивач знаходився в стані алкогольного сп'яніння, не зазначено доказів повторності вчинення адміністративного правопорушення.
Також суд, вважає за необхідне, звернути увагу на відсутність доказів самого факту перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння.
Аналіз ст. 251 КУпАП надає підстави для висновку про те, що стан сп'яніння особи, яка не є водієм транспортного засобу, може бути встановлений на підставі даних, отриманих внаслідок застосування алкотесту, огляду лікаря, показів свідків, фото- і відеодоказів.
У зв'язку з відсутністю в оскарженій постанові мотивованого викладу об'єктивної сторони складу адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, в частині відсутності будь-яких належних доказів, як-то показання свідків, висновок про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, протокол огляду речей тощо, суд доходить до висновку про протиправність постанови серії ГАБІ № 403633 від 26 листопада 2023 року.
Посилання представника відповідача на те, що відеозапис з відеореєстратора не зберігся, а тому не підтвердження належними та допустимими доказами не є підставою для скасування постанови, суд сприймає критично, оскільки кожна сторона у справі має довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, матеріали справи не містять будь-яких даних, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, оскільки не можна притягувати до адміністративної відповідальності особу за ч.2 ст. 178 КУпАП, якщо дана особа не була притягнута протягом року за ч.1 ст. 178 КУпАП, факт появи ОСОБА_1 в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння жодних доказів не містить, а тому позовні вимоги є таким що підлягають задоволенню а постанова, про притягнення до адміністративної відповідальності скасуванню.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим слід закрити провадження по адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 178 КУпАП, по обставинам 26 листопада 2023 року, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 241-243, 245, 246, 250, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ГАБІ № 403633 від 26 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 гривень.
Закрити провадження в адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 178 КУпАП, по обставинам 26 листопада 2023 року, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Повний текст рішення складено 02 квітня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий 24 грудня 2021 року, органом 5144, рнокппо НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3.
Суддя К. Ю. Рязанова