Справа № 509/6624/23
27 березня 2024 року смт.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
при секретарі судового засідання: Степанової Н.С.,
за участю учасників судового провадження:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/6624/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства,
Позивач звернувся до суду та просить ухвалити рішення яким визнати його, ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до актового запису що стосуються прізвища та по батькові доньки, зі змінами у графі батько. Свої вимоги мотивує тим, що перебував у відносинах з ОСОБА_2 , проте вона в той час перебувала у офіційному шлюбі з відповідачем - ОСОБА_3 , хоча подружніх стосунків вони не підтримували. З гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_4 , але оскільки мати дитини перебувала у офіційному шлюбі з іншим чоловіком, доньку записали відповідно на нього. Проте саме позивач є батьком дитини, та в судовому порядку бажає це встановити.
Ухвалою судді від 09.11.2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою суду від 26.02.2024 року закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, підтвердив що батьком дівчинки є позивач.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 51 Конституції України, ч.ч. 2,3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.
Ст. 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу походить від подружжя.
Згідно з ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до вимог ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
П. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Згідно з п. 5 вказаної Постанови спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі-органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Згідно п.6 Постанови у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч.2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Судом встановлено, що 16.06.1991 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.06.2021 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано.
Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.12.2012 року свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації народжень 13.12.2012 року складено відповідний актовий запис № 570. В графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 .
Позивач, стверджує, що з жовтня 2010 року перебував із ОСОБА_2 у близьких стосунках. ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свідоцтві про народження батьком дитини записаний відповідач ОСОБА_3 на підставі ст. 122, 133 СК України, оскільки на момент народження дитини мати дитини перебувала з ним в офіційному шлюбі. Також зазначає, що він є справжнім батьком ОСОБА_4 , і бажає бути записаний батьком дитини в документах про її народження.
В судовому засіданні відповідачі надали свої пояснення, якими також підтвердили що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у фактичних шлюбних відносинах з 2010 року і по сьогоднішній день.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що судом було достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є біологічним батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки на час ймовірного зачаття дитини він з ОСОБА_2 був в близьких стосунках, що також підтвердила і мати дитини.
На даний час сторони проживають однією сім'єю.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява N 39948/06 від 18 грудня 2008 року) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).
Враховуючи, що позивач вважає себе біологічним батьком доньки ОСОБА_4 , що також підтверджує мати дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині вимог про визнання батьківства.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно з п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання батьківства, підлягають й задоволенню вимоги щодо виключення з актового запису про народження дитини відомості про ОСОБА_3 , як батька дитини та внесення змін до актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, зміни прізвища та по батькові.
В зв'язку з вищевикладеним позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 121,122, 125, 128, 129, 133, 134 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", керуючись ст.ст. 12,13,81,82, 200,206, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виключити з актового запису № 570 від 13.12.2012 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Овідіополь Овідіопольського району Одеської області, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, в графі «батько», відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини.
Внести до актового запису № 570 від 13.12.2012 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Овідіополь Овідіопольського району Одеської області, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, в графі «батько», відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як батька дитини.
Внести зміни до актового запису № 570 від 13.12.2012 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Овідіополь Овідіопольського району Одеської області, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 ».
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 02.04.2024 року.
Головуючий: Є.М. Панасенко