Справа № 577/1464/24
Провадження № 2/577/582/24
02 квітня 2024 року м.Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Потій Н.В., розглянувши матеріали до цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, про визнання батьківства,
Адвокат Міщенко А.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа особа: Служба у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, в якому просить: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , для внесення зміни в актовий запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; усунути перешкоди у побаченнях ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом покладення на ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 обов'язку не чинити таких перешкод.
Відповідач ОСОБА_7 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач ОСОБА_3 - бабою неповнолітнього ОСОБА_5 , а ОСОБА_4 - дідом неповнолітнього ОСОБА_5 .
Місцем проживання відповідачів позивач вказує АДРЕСА_1 .
За інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зареєстрована в реєстрі територіальної громади.
Суд, дослідивши матеріали позову, дійшов висновку про залишення позову без розгляду, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України у випадку, коли подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Ч.1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ЦПК України).
Ч.3 ст.13 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
П.4 ч.2 ст.44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом(ч.4 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами,а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з ч.3 ст.16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2-5 ст.13 цього Кодексу.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. під час розгляду справи № 199/6713/14-ц зазначено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1 ч.2 ст. 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Відповідно до ч.3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч.1 ст. 135 СК України).
Сторонами в цивільному процесі, згідно з ч.1 ст. 48 ЦПК України, є позивач і відповідач.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі.
Саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
За змістом ст.50 ЦПК України, участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів; 2) права та обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
У даному випадку спір існує між ОСОБА_1 , який вважає себе батьком дитини та ОСОБА_2 , яка є матір'ю дитини, а запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу
В той же час такого спору не існує між позивачем та бабою і дідом дитини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки батьківство позивача на час звернення до суду з позовом не доведено, відповідно позовна вимог про усунення перешкод в побаченні з дитиною є штучно об'єднаною з вимогою про визнання батьківства для зміни підсудності.
Враховуючи наведене, а також підстави та предмет позову, суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути співвідповідачами у справі і не можуть використовуватись для подання позову саме до Конотопського міськрайонного суду Сумської обл.
В силу вимог ч.1 ст. 27 ЦПК України справа має розглядатися судом за місцем реєстрації відповідача - матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Отже, суд приходить до висновку, що позивач зловживає своїми правами через безпідставне пред'явлення позовних вимог про визнання батьківства та усунення перешкод у побаченнях дитиною до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , штучне об'єднання позовної вимоги про усунення перешкод в побаченні з дитиною із вимогою про визнання батьківства, з метою зміни підсудності справи.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст. 44 ЦПК України позовну заяву слід повернути позивачеві, що не перешкоджає звернутися із зазначеним позовом до належного суду.
Керуючись, п. 4 ч.2, ч.3 ст.44, 260, 354 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації Сумської області, про визнання батьківства повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.
СуддяН. В. Потій