Справа № 308/5639/24
1-кс/308/1884/24
01 квітня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12024078030000259 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12024078030000259 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у якому просить накласти арешт на речі, які було вилучено 21.03.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: вісім пігулок та дві половини пігулки, які поміщено до спеціального пакету НПУ Police №WAR 1051553.
Клопотання надійшло на адресу суду 29.03.2024 року поштовими засобами зв'язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 22.03.2024 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що органом досудового розслідування встановлено, що 21.03.2024 року, надійшло повідомлення від працівників карного розшуку, про те, що в АДРЕСА_2 у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця м. Ужгород, в ході перевірки було виявлено згорток паперу з пігулками (8 таблеток) та дві половини пігулки.
Дані відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078030000259 від 22.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В ході огляду місця події від 21.03.2024 року, що за адресою АДРЕСА_1 у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході перевірки було виявлено та вилучено згорток паперу з восьма пігулками та дві половини пігулки, які упаковано до спец пакету НПУ Police №WAR 1051553.
Прокурор зазначає, що у цьому випадку арешт накладається на майно з метою збереження речових доказів, які в подальшому необхідні для приведення експертизи матеріалів речовин та виробів (наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів).
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені під час огляду місця події речі, а саме: вісім пігулок та дві половини пігулки, які упаковано до спец пакету НПУ Police №WAR 1051553 відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та містить на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що вище вказані речі, предмети та речовини являюся речовими доказами по даному кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому прокурор просить накласти арешт, без можливості відчуження, на дані речі, предмети та речовини, оскільки незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до його втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився. При цьому, до клопотання додав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату у час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.
Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024078030000259 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно наданого витягу з ЄРДР досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато за тим фактом, що 21.03.2024 року, надійшло повідомлення від працівників карного розшуку, про те, що в АДРЕСА_2 у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця м. Ужгород, в ході перевірки було виявлено згорток паперу з пігулками (8 таблеток) та дві половини пігулки.
З протоколу огляду місця події від 21.03.2024 року вбачається, що такий був проведений старшим слідчим СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 . Об'єктом огляду місця події являлася територія за адресою: АДРЕСА_1 , де встановлено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході перевірки було виявлено та вилучено згорток паперу з восьма пігулками та дві половини пігулки, які упаковано до спец пакету НПУ Police №WAR 1051553.
Постановою дізнавача слідчого дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , вилучено згорток паперу з восьма пігулками та дві половини пігулки, які упаковано до спец пакету НПУ Police №WAR 1051553 - визнано речовим доказом.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Внесене прокурором в межах кримінального провадження №12024078030000259 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано у визначений КПК України строк.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст.309 КК України, якою встановлено відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з'ясувавши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а саме: вилучено згорток паперу з восьма пігулками та дві половини пігулки, які упаковано до спец пакету НПУ Police №WAR 1051553, оскільки вказане майно відповідає критеріям речового доказу, зокрема, може бути предметом кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про задоволення вимог клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст.169, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора, - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які було виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події 21.03.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: вісім пігулок та дві половини пігулки, які поміщено до спеціального пакету НПУ Police №WAR 1051553.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1