Справа № 308/15672/23
(заочне)
02 квітня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Кравчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Короткий виклад обставин справи
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09.02.2022 року Вишгородський відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування позову посилається на те, що 09 лютого 2022 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (свідоцтво серії НОМЕР_1 ).
Як зазначає, позивач з відповідачем у них спільних дітей немає (відповідач не є батьком її дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча і зазначений як батько в свідоцтві про народження цієї дитини).
Позивач з відповідачем проживають окремо та не ведуть спільного побуту вже доволі тривалий час. Сімейне життя у них не склалося, наразі вони не підтримують зв'язок, не спілкуються, є чужими людьми, між ними втрачено всі фізичні та духовні зв'язки. Позивач вважає, що можливості зберегти сім'ю з Відповідачем немає, а подальше спільне життя як подружжя суперечитиме їхнім інтересам. Надання строку на примирення не виправить стан їх шлюбних відносин. Спору щодо поділу спільного майна з відповідачем немає.
Процесуальні дії по справі, заяви сторін
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.
Позивач в судове засідання 02.04.2024 року не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином. При цьому, у п.1 прохальної частини позовної заяви просила розглядати дану позовну заяву без її участі.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання 02.04.2024 року повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень сторони позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 09 лютого 2022 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєструвано шлюб Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про що складено відповідний актовий запис №47. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_5 », дружини - « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданого 09 лютого 2022 року.
З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 11.08.2022 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 , його батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Згідно Відповіді Вишгородської міської ради №02-14/ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.
Суд бере до уваги, викладені у позові обставини, що позивач з відповідачем проживають окремо та не ведуть спільного побуту доволі тривалий час, що сімейне життя у них не склалося, наразі вони не підтримують зв'язок, не спілкуються, є чужими людьми, між ними втрачено всі фізичні та духовні зв'язки. Також з матеріалів справи слідує, що у сторін є малолітня дитина. Позивач вважає, що зберегти їх сім'ю з відповідачем неможливо, а подальше спільне життя як подружжя суперечитиме їхнім інтересам.
З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер, що призвело до втрати почуттів та перспектив налагодження стосунків немає.
На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110-112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 76-81, 137, 141, 142, 247, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 09 лютого 2022 року у виконкомі Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №47.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено - 02 квітня 2024 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило