Справа № 308/4967/24
22 березня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Лемак О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою адвоката Івашко Ярослави Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
Адвокат Івашко Я.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, де заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування заяви посилається на те, що 16.01.2015 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Причиною розірвання шлюбу було систематичне фізичне та психологічне насильство, застосування ОСОБА_2 фізичної сили проти ОСОБА_1 та доньок, ігроманія, залежність від азартних ігор та наркозалежність. Під час шлюбу у них народились доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після розірвання шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Наразі ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 систематично погрожує, переслідує ОСОБА_1 на роботі, а доньок біля навчальних закладів, залякує. Про що ними було зареєстровано повідомлення про злочин, та дізнавачем ОСОБА_5 внесено відомості до ЄРДР за №12023078030001315 за ч.1 ст.129 ККУ.
Вказує, що меншу доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній чоловік систематично забирає безстроково, шантажує, що не віддасть її, переховує, перебуваючи у наркотичному стані.
ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо ОСОБА_1 та доньок протягом тривалого часу. Його агресія щоразу посилюється.
Пояснює, що з огляду на дані обставини щодо наявності психологічного насильства, що чинить чоловік відносно неї та дітей, а також наміри останнього, що виражаються у погрозах, нанесенні легких тілесних ушкоджень вважає, що вона з дітьми, як жертва такого насильства, потребують захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» .
На підставі наведеного, з метою запобігання домашньому насильству, просить суд видати обмежувальний припис на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк 6 (шість) місяців з заборонами щодо:
- перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дітьми, дочками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 ;
- наближення на 50м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її дітей;
- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її дітей, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з як з ними;
- ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дітьми, дочками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. або контактування з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Заявник в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник заявника - адвокат Івашко Я.С. подала до суду заяву, в якій просила розглянути заяву про видачу обмежувального припису без її участі. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.01.2015 (308/14060/14-ц), шлюб, зареєстрований 07 червня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області серії НОМЕР_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 251, розірвано. Неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Судом також встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ..
Заявниця ОСОБА_1 разом з своїми доньками проживає за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади від 31.10.2023.
Заявниця в поданій заяві вказує, що ОСОБА_2 систематично погрожує, переслідує її на роботі, а доньок біля навчальних закладів, залякує. Меншу доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній чоловік систематично забирає безстроково, шантажує, що не віддасть її, переховує, перебуваючи у наркотичному стані.
Як вбачається з матеріалів справи, СД Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2023 року за №12023078030001315, в ході якого досліджується обставини того, що до Ужгородського РУП надійшла заява від ОСОБА_1 , яка просить прийняти міри до свого колишнього чоловіка, який починаючи з 06.12.2023, їй погрожує фізичною розправою надсилаючи смс-повідомлення погрозливого характеру. Встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.07.2023 (справа 308/10799/23) ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначений главою 13 розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання серед яких особи, які мають спільну дитину (дітей).
Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Звертаючись до суду із даною заявою про видачу обмежувального припису заявник посилається на те, що ОСОБА_2 систематично ображає та принижує її, погрожує, вчиняє психологічний тиск та інші подібні протиправні дії.
Відповідно до положень п. п. 3, 6, 7, 8, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; обмежувальний припис стосовно кривдника встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала особа), особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» постраждала особа має право на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Аналізуючи зазначені норми законодавства, а також викладені ОСОБА_1 у заяві обставини, дії ОСОБА_2 по відношенню до заявника є проявом психологічного насильства.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
За приписами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Наявність чи відсутність ризиків в поєднанні з доведеним фактом вчинення особою домашнього насильства є основною і фактично єдиною підставою для застосування чи не застосування обмежувального припису.
При цьому «оцінка ризиків» та «наявність ризиків» є основними обставинами, які повинні бути встановленні судом для ухвалення законного та обґрунтованого рішення в справах про видачу обмежувального припису.
Частиною 1 ст. 270 ЦК України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», n. 68177, «Enea v. Italy» (GC), n. 55182, «Idalov v. Russia» (GC), 91183.
Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK» наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права (рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», n. 145).
З матеріалів справи вбачається, що заявник є постраждалим від дій заінтересованої особи, що мають ознаки домашнього насильства.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру щодо заявника, у зв'язку із цим заява про видачу обмежувального припису підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно з ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника (ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 13, 76-81, 259, 263-265, 350-5, 350-6, 350-8, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву адвоката Івашко Ярослави Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначити такий захід тимчасового обмеження:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дітьми, дочками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 50м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її дітей;
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її дітей, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними;
- заборонити ОСОБА_2 ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дітьми, дочками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. або контактування з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 22 березня 2024 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Лемак