Справа № 155/17/24 Головуючий у 1 інстанції: Санакоєв Д. Т.
Провадження № 22-ц/802/347/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.
25 березня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 03.09.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Горохівського районного управління юстиції Волинської області, актовий запис №56.
Ухвалою суду від 04.01.2024 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Від відповідач ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, з вказівкою про невизнання позовних вимог, просив зупинити провадження у справі у зв'язку із його перебуванням у складі Збройних Сил України та проходженням військової служби.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинено до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі його довірителя ОСОБА_2 , оскільки останній перебуває на військовій службі.
Заслухавши позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу та перебуває у складі Збройних Сил України, тому наявні підстави для зупинення провадження у справі.
Такі висновки суду є передчасними та зроблені без з'ясування обставин вказаного спору.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до п.2 частини першої ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.2 частини першої ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 частини першої ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2023 № 1150 відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01.12.2023 року по теперішній час (а.с. 23).
Проаналізувавши доцільність та ймовірні наслідки зупинення провадження у справі, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, відсутністю можливості встановлення конкретної дати його завершення, колегія суддів у контексті обставин справи про розірвання шлюбу та наявних у ній процесуальних документів відмічає, що проходження відповідачем військової служби не перешкоджає розгляду справи у суді, оскільки він обізнаний про наявність даної справи у провадженні суду, жодним чином не обмежений у праві скористався процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а також інших заяв та/або клопотань, які буде вважати за необхідне подати під час розгляду справи.
Крім того, інтереси відповідача ОСОБА_2 представляє адвокат Овсієнко С.А., який відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України може здійснювати та реалізувати усі права особи, яку він представляє.
До суду апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився, клопотав про розгляд справи у його відсутності, відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості з'ясувати питання щодо конкретного місця проходження військової служби ОСОБА_2 ..
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказала, що їй не відомо місце проходження військової служби ОСОБА_2 , просила задовольнити апеляційну скаргу, вказуючи на те, що бажає якнайшвидше вирішити питання щодо розірвання шлюбу з метою влаштування подальшого свого особистого життя. Зауважила, що питання розірвання шлюбу між нею та відповідачем, обговорювалось давно і це виважене рішення. Вказувала, що переконана в тому, що шлюб неможливо зберегти, а відтак тривале зупинення провадження у даній справі порушуватиме її особисті права та інтереси.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружи, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом ( ч.3 та 4 ст. 56 СК України).
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю» встановлено, що проголошена Конституцією охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя
Судді