Справа № 161/5268/24 Провадження №11-сс/802/139/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_7 ,
представника власників майна -
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника власників майна - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 20 березня 2024 року про арешт майна (ЄРДР №12024030580000904),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 20 березня 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, що було вилучене 06.03.2024, в ході проведення огляду місця події по трасі Н-22 в с.Звірів Луцького району Волинської області.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власників майна подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був повністю відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, що транспортні засоби та дві бензопили не мають значення для розслідування кримінального правопорушення. Відсутня ухвала про дозвіл на проведення огляду чи добровільна згода володільця майна. Зазначає, що з 06.02.2024 по даний час слідчі дії не проводяться. Вказує, що в провадженні нікому не оголошено підозру, а санкція ч. 1 ст. 246 КК України не передбачає конфіскації майна. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку представника власників майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити, міркування прокурора та слідчого, які заперечили доводи скарги, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.
Згідно витягу №12024030580000904 від 07.03.2024 убачається, що проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
З матеріалів справи встановлено, під час проведення огляду місця події, були виявлені та вилучені транспортний засіб марки «DAF», VIN-код НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп марки SCHWARZAMULLER, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , транспортний засіб марки «Урал», VIN-код НОМЕР_4 , державний реєстраційний номер НОМЕР_5 із вантажним плацдармом на якому встановлений кран маніпулятор для перевезень лісонасаджень, дві бензопили марки «STIHL» із серійними номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_6 , які підтверджують обставини вчинення розслідуваного правопорушення та являються речовими доказами.
Вилучене майно відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власників майна - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 20 березня 2024 року про арешт майна - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді