Справа № 157/599/23 Провадження №11-кп/802/354/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12021030530000295 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього,
В провадженні Камінь-Каширського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України.
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24.03.2024 задоволено клопотання прокурора та застосовано обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 21.05.2024, включно, з визначенням розміру застави в сумі 60 560 грн.
Таке своє рішення суд мотивував тим, що обвинувачений переховувався від суду, не з'являвся в судові засідання, в зв'язку з чим застосовувались приводи та було оголошено його розшук, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу суду необґрунтованою, та вказує на безпідставність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суддею не прийнято до уваги те, що відсутні ризики, які дають підстави вважати, що наявні обставини, які зазначені в ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_7 не з'являвся в судові засідання, оскільки не отримував повідомлення, перебував на будівельних роботах у межах Київської області. Посилається на практику ЄСПЛ. Просить ухвалу скасувати, постановити нову та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
В провадженні Камінь-Каширського районного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030530000295 від 04.09.2021 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки останній ухвалами від 17.10.2023 та 19.02.2024 оголошувався у розшук, у зв'язку із неявками в судові засідання.
Суд першої інстанції, задовольняючи дане клопотання прокурора, в ухвалі зазначив про наявність підстав для застосування запобіжного заходу, зокрема, у зв'язку з неявками ОСОБА_7 в судові засідання.
Так, ризик переховування від суду є очевидним та вже справдився, оскільки останній оголошувався у розшук. При цьому інші запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленому судом ризику, тому до останнього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що обвинуваченим не доведено обставини щодо поважності причин його неявки до суду.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на порушення покладених на ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, оскільки останній умисно не з'являється до суду для розгляду провадження по суті, відомості про поважність причин його неявки відсутні.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам.
Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, зобов'язаний оцінити та врахувати передбачені ст.178 КПК України обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв'язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.
Так, під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового провадження в суді першої інстанції та під час перевірки відповідного рішення судом апеляційної інстанції основоположним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, суд першої інстанції правильно встановив, що заявлені ризики, зокрема, переховування ОСОБА_7 від суду об'єктивно існує та вже справдився і для його запобігання необхідно застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому інші запобіжні заходи не можуть запобігти встановленому ризику.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтоване застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставними.
Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, надані матеріали провадження не містять.
Враховано судом і особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, які є нетяжким та тяжким злочинами, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням місцевого суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо останнього,- без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді