Справа № 953/5843/23
Провадження № 1-кп/761/2214/2024
02 лютого 2024 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, із застосуванням відеоконференцзв'язку за допомогою програми EasyCon кримінальне провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України,-
На розгляді Шевченківського районного суду міста Київ перебувають матеріали кримінального провадження №62022170020000257, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2022 по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 402 КК України.
У судовому засіданні, в межах вказаного кримінального провадження, захисник ОСОБА_7 через канцелярію суду подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 . Своє клопотання захисник мотивує тим, що під час розгляду вказаного кримінального провадження, необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу нічим не підтверджена. Вказані ризики у клопотаннях про продовження строків тримання під вартою не доведенні, а лише тяжкість покарання не може слугувати єдиним обґрунтуванням для продовження збереження вказаного запобіжного заходу. Крім того, адвокат вказує на що підтверджень вини обвинуваченого у інкримінованих йому злочинах відсутня.
Захисник ОСОБА_6 , та обвинувачений в судовому засіданні підтримали подане клопотання.
Прокурор ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував щодо поданого клопотання, та просив суд залишити без задоволення.
Суд, вислухавши клопотання та думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Так, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вбачається з матеріалів клопотання захисника судом було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 21 грудня 2023 року ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 18.02.2024 року, включно.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний під час досудового розслідування ОСОБА_8 , а надалі продовжено судом у відповідності до вимог п. 4 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 5 ч. 3 ст. 177 КПК України, які на час проведення судового розгляду судом не відпали.
Посилання сторони захисту, щодо відсутності ризиків передбачених у п.п. 1, 5 ч. 3 ст. 177 КПК України на даній стадії розгляду не знайшли свого підтвердження, з урахуванням наступного.
Так ризик переховування від суду підтверджується тією обставиною, що дане кримінальне провадження знаходиться на розгляді в суді та у випадку доведеності його вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загрожує покарання у вигляді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна .
Також, ризик незаконного впливу на свідків, обґрунтовується тим, що судовий розгляд триває, а тому з метою зміни останніми своїх показань обвинувачений ОСОБА_8 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб, з огляду на займану посаду обвинуваченим ОСОБА_8 в СБ України, та те, що останній є діючим співробітником та не відсторонений від посади.
Сукупність вказаних обставин вказує на наявність ризиків щодо продовження ним протиправної діяльності.
Зокрема на думку суду інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом раніше, та високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованих злочинів проти порядку несення військової служби, вчинених в умовах воєнного стану, проти основ національної безпеки України.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_8 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а клопотання сторони захисту залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 201, 206, 331, 376 КПК України,-
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _____________ _____________
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3