Справа №760/3847/24
Провадження №3/760/2294/24
16 лютого 2024 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Мозолевська О.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, кулеметника 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
ОСОБА_1 , кулеметник 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , 27.01.2024 близько 17:50 год. на території військової частини НОМЕР_1 , знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в час особливого періоду, який діє на території України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП, зацікавленості у розгляді справи не виявив, будь-яких клопотань, заяв чи доказів на спростування своєї вини у скоєному правопорушенні додатково не надав.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов'язковою.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 ..
Дослідивши протокол серії НГУ №456723 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 27.01.2024 та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення із наступних підстав.
Згідно протоколу серії НГУ №456723 про адміністративне правопорушення від 27.01.2024 за ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1 27.01.2024 близько 17:50 год. виявлений на військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Згідно медичної довідки від 27.01.2024 встановлено, що ОСОБА_1 27.01.2024 від проходження освідченням для встановлення факту споживання алкоголю та стану сп'яніння відмовився. У зв'язку із зазначеним, 27.01.2024 ОСОБА_1 направлено до КМНКЛ «Соціотерапія» для встановлення стану алкогольного сп'яніння, але останній повторно відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного чи іншого сп'яніння.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , останній 27.01.2024 близько 16:00, перебуваючи у вивільненні вжив 300 грам горілки, після чого прибув для несення служби та був виявлений начальником варти.
Зазначені обставини також підтверджуються письмовими поясненнями командирами взводу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України №64/2022 від 24.02.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 451/2023, №451/2023 від 26.07.2023 та №734/2023 від 06.11.2023 затвердженими відповідно законами України №2402-ІХ від 24.02.2022, №2263-ІХ від 22.05.2022, №2500-IX від 15.08.2022, №2738-IX від 16.11.2022, №2915-IX від 07.02.2023, №3057-IX від 02.05.2023, №3275-IX від 27.07.2023, №3429-IX від 08.11.2023в Україні з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану.
Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами долученими до нього, а саме письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , медичною довідкою, направленням та витягом із журналу огляду.
Таким чином, враховуючи вищезазначені фактичні обставини, які були виявлені 27.01.2024, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 кулеметника 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , який відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність, судом визнано щире розкаяння винного.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , є військовослужбовцем, в силу припису п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.9, 33-35, 40-1, 172-20, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові по справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні приписів Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про дату народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків чи паспортних даних особи, боржника, відповідно до постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №471/283/17-ц (провадження №61-331св18), на підставі положення ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.
Суддя О.М. МОЗОЛЕВСЬКА