Справа № 758/13629/23
Категорія 68
18 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що 07 лютого 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №149. Однак спільне життя у них з відповідачем не склалося, на даний час сторони проживають та працюють у різних країнах. З літа 2021 року подружжя проживає окремо, спільного господарства не ведуть, фінансову або будь-яку іншу допомогу один одному не надають, шлюбні стосунки фактично припинені, подальше перебування у зареєстрованому шлюбі суперечить інтересам позивача. Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2023 року головуючим суддею у справі визначено Головчака М.М.
Ухвалою судді від 13 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
05 грудня 2023 року від відповідача надійшла заява, в якій вона заперечила щодо розірвання шлюбу та просила надати строк для примирення.
Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року сторонам надано строк для примирення до
23 січня 2024 року, провадження у справі зупинено.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2024 року справу передано у провадження судді Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., оскільки згідно з наказом № 4/02-02 від
11 січня 2024 року суддю ОСОБА_4 відраховано зі штату Подільського районного суду міста Києва.
08 лютого 2024 року провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява, у якій вона просила розглянути справу без її участі та участі позивача, позов підтримала, просила задовольнити.
Після закінчення строку для примирення, установленого судом, відповідач у судове засідання не з'явилася, від представника відповідача надійшов відзив, у якому сторона не заперечує щодо розірвання шлюбу. Окрім того, 18 березня 2024 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Способи захисту сімейних прав та інтересів, які можуть бути застосовані судом визначені положеннями ч. 2 ст. 18 СК України, а саме п. 3 згідно якого вказано, що одним із способів захисту сімейних прав та інтересів судом є припинення правовідношення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано
07 лютого 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис №149, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
В обґрунтування позову позивач стверджує, з літа 2021 року вони з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не підтримують подружніх відносин, примирення між ними та подальше їхнє спільне життя неможливе.
Відповідач у своєму відзиві позов визнала та щодо розірвання шлюбу не заперечила.
Також суд враховує, що сторонам надавався термін на примирення, однак, як вбачається із матеріалів справи, примирення між сторонами не відбулося.
При цьому суд також бере до уваги, що згідно з нормами ст. 24, ч. 2 ст. 56 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Судом також враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18 (61-3235св19), згідно з якою закріплена статтею 111 Сімейного кодексу України норма щодо необхідності вжиття заходів до примирення подружжя є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Таким чином, з'ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, наявність у сторін неповнолітньої дитини, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їхньої дитини, що має істотне значення, а тому суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при звернені до суду, у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрований 07 лютого 2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у
м. Києві, актовий запис №149, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Олена КОВБАСЮК