печерський районний суд міста києва
Справа № 201/1384/21-ц
"23" січня 2024 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача-1: не з'явився,
представника відповідача-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпровського окружного адміністративного суду (далі - відповідач-1, Дніпровський окружний адміністративний суд), Третього апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач-2, Третій апеляційний адміністративний суд), Верховного суду Касаційного адміністративного суду (далі - відповідач-3, Верховний суд Касаційного адміністративного суду), Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-4, КМУ) та Міністерства юстиції України (далі - відповідач-5, Мінюст) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 (далі - третя особа-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 (далі - третя особа-2, ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - третя особа-3, ОСОБА_4 ) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2021 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського окружного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду, Верховного суду Касаційного адміністративного суду про відшкодування моральної та матеріальної шкоди та цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.09.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2021 року - без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 року, дану справу розподілено та передано для розгляду судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2021 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2022 року продовжено строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2022 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання.
23.01.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому остання зазначає, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 02.06.2023 року.
В судове засідання 23.01.2024 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що предметом позову є відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , заподіяної діями відповідачів.
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 02.06.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень статті 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
У статті 46 ЦПК України зазначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до положень пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою, чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Системний аналіз вказаних вище норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України, дозволяє суду дійти висновку про те, що на момент звернення з позовом до суду учасник справи повинен бути живим та мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. У випадку ж, якщо учасник справа помер після відкриття провадження у справі та спірні правовідносини не допускають правонаступництва, провадження в цивільній справі підлягає закриттю. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.
Враховуючи, що предметом позову є відшкодування моральної шкоди, право на компенсацію моральної шкоди, що не була присуджена за життя особи, не спадкується, а тому у випадку смерті особи до ухвалення рішення про компенсацію моральної шкоди матеріального та процесуального правонаступництва за такою вимогою не відбувається.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №753/15095/17, провадження №61-16500св20, яка на підставі положень частини 4 статті 263 ЦПК України, враховуються судом під час вирішення питання про закриття провадження у справі.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв'язку зі смертю позивача, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 23.01.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко