печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14025/24-к
28 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62023000000000632 від 19.07.2023,-
28.03.2024 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62023000000000632 від 19.07.2023.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань розслідується кримінальне провадження №62023000000000632 від 19.07.2023, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_8 03.08.2023, ОСОБА_9 05.08.2023 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а ОСОБА_6 18.08.2023 здійснено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278, 279 КПК України 24.01.2024 вказаним особам здійснено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру: ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1 КК України та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1 КК України КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється: у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України; у пособництві вчинення перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненню дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, вчинених в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426 1 КК України; у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;протоколами допитів свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 21.07.2023 та від 01.08.2023;протоколами обшуків та оглядів від 02 03.08.2023, під час яких знайдено оригінали фіктивних документів, які ОСОБА_8 надавав як засоби для безперешкодного перетину державного кордону, а також низку грошових купюр з числа отриманих ним від ОСОБА_10 як оплата за оформлення цих фіктивних документів;протоколами оглядів речей та документів;протоколом огляду відеозаписів з камер відеоспостереження на місці зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;протоколами проведення НС(Р)Д на яких, серед іншого спостерігаються обставини отримання ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 30 тисяч доларів США, передачі документів для безперешкодного перетину державного кордону, надання відповідних вказівок, порад тощо, а також здійснення обговорень обставин, які інкримінуються підозрюваним;висновком експерта № СЕ-19/111 23/41559-ПЧ від 15.08.2023, відповідно до якого, рукописні записи та підписи у довідках військово-лікарських комісіях від 31.07.2023 № 2584 на ім'я ОСОБА_11 , № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_12 , № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_10 виконані ОСОБА_6 , та підписи у тимчасових посвідченнях військовозобов'язаних НОМЕР_4 від 01.08.2023 на ім'я ОСОБА_11 , № НОМЕР_3 від 02.08.2023 ім'я ОСОБА_12 , НОМЕР_5 від 02.08.2023 на ім'я ОСОБА_10 - виконані ОСОБА_9 ;висновком експерта СЕ-19/111 23/51014-ДД від 29.09.2023 відповідно до якого, грошові кошти, які вилучені під час обшуків у загальній сумі 4000 доларів США (частина коштів з 30 тисяч доларів США) за способом друку та спеціальними елементами захисту відповідають аналогічним банкнотам, які знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - США;висновком дактилоскопічної експертизи; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм кримінальним правопорушень.
Так, для завершення досудового розслідування необхідно провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії, результати яких дадуть змогу з'ясувати всі обставини вказаних кримінальних правопорушень, встановити інших осіб, причетних до їх вчинення, зокрема:отримати висновок експертизи відео-, звукозапису для проведення якої залучено експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; після отримання висновок експертизи відео-, звукозапису, призначити та забезпечити проведення судових експертиз - портретних на предмет ідентифікації осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ознаками зовнішності в зображеннях у відеозаписах проведених НСРД та відеозаписах з камер спостереження; встановити та допитати як свідків осіб, спілкування яких із ОСОБА_8 зафіксовано під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій;вжити вичерпних заходів щодо встановлення місцезнаходження та витребування медичних документів ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та інших осіб, відомості щодо яких вилучено в ТЦК, з метою встановлення стану їхнього здоров'я на предмет наявності хвороб, зазначених у довідках ВЛК; провести комплекс слідчих дій з метою встановлення та допиту усіх осіб, яким виготовлено фіктивні документи про непридатність до військової служби для виїзду за кордон, здійснити тимчасовий доступ до інформації оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» про їхні телефонні з'єднання, та ряд слідчих дій з метою отримання та огляду їхньої медичної документації;здійснити докладний огляд отриманої інформації на предмет з'єднань між собою, з особами, залученими до конфіденційного співробітництва, а також переміщення по зонах дії базових станцій операторів телекомунікацій;- за результатами отриманих матеріалів провести додаткові слідчі (розшукові) та процесуальні дії, призначити відповідні експертизи, необхідність у проведенні яких виникне під час здійснення досудового розслідування;з урахуванням зібраних доказів вирішити питання щодо остаточної кваліфікації кримінальних правопорушень, здійснення повідомлень про підозру іншим особам, виконати вимоги ст. ст. 279, 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Постановою заступника Генерального прокурора від 22.09.2023 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 02.11.2023.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.10.2023 строк досудового розслідування указаного кримінального провадження продовжено до шести місяців, тобто до 03.02.2024.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2024 строк досудового розслідування указаного кримінального провадження продовжено до шести місяців, тобто до 03.06.2024.
Слідчий вказує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 332 ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 366 КК України, що інкримінуються ОСОБА_6 , є тяжким та особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Загроза призначення такого суворого покарання у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення за умов обґрунтованості відповідної підозри, може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).
Маючи чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_6 , матиме можливість скористатись ним для перетину кордону. Ураховуючи характер злочинних дій, що інкримінуються підозрюваному, пов'язаних саме з оформленням фіктивних документів для безперешкодного виїзду за кордон, такий ризик є істотним та вагомим.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний перебував на посаді т.в.о. голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , як посадова особа, що входила до керівного складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , має значні матеріальні, фінансові та організаційні можливості, особисті та ділові зв'язки, є діючим медичним працівником, внаслідок чого має певний вплив у вказаному відомстві, і може використати зазначені можливості для незаконного тиску на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій.
На даний час досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
Такий ризик має місце стосовно тих громадян, яким ще не повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Крім того, оскільки підозрюваному інкримінується вчинення корисливого злочину, вчиненого у групі осіб, за наслідками якого отримано неправомірну вигоду в розмірі 30 тис. дол. США, що відповідно до курсу, встановленого Національним банком України на момент отримання грошових коштів становило 1097058 гривні, за отримання документів про виключення з військового обліку та непридатність до військової служби для безперешкодного виїзду за межі України в період дії воєнного стану то, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Оскільки інкриміновани злочин є корисливим та передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Отже, ОСОБА_6 матиме можливість швидко та оперативно перешкоджати досудовому розслідуванню під час вжиття заходів щодо виявлення майна, на яке може бути накладений арешт, зокрема шляхом його приховування, відчуження, фіктивного оформлення права власності на це майно на інших осіб з метою уникнення арешту.
Також, підозрюваний ОСОБА_6 , з метою протидії досудовому розслідуванню, може продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення, користуючись налагодженими стійкими зв'язками під час діяльності, у тому числі незаконної. Існують ризики введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, перешкоджання з'явленню свідка, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, підроблення офіційних документів для уникнення покарання за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється.
Також слід зазначити, що ОСОБА_6 під час вчинення особливо тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб повинен був усвідомлювати, що така поведінка є явно неприйнятною для будь-якої особи, формує у суспільстві думку щодо безкарності осіб за вчиненні ними злочини, а також викликає негативне ставлення до органів військового управління України, особливо в умовах військової агресії російської федерації проти України та введенням на території країни воєнного стану, що вплинуло на зосередження ресурсів усіх правоохоронних органів на всебічній допомозі Збройним Силам України та приділення особливої уваги сфері боротьби з корупцією в органах влади, яка призводить до зменшення обороноздатності держави у складних економічних та політичних умовах.
Усе вищевикладене свідчить про ризики того, що ОСОБА_6 , не маючи достатнього обмеження у вигляді запобіжного заходу та покладених відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, може вдатись до поведінки на шкоду повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування та подальшому судовому розгляду.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2024 у справі №757/9101/24-к клопотання слідчого задоволено. Відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави в зазначеному розмірі.
В резолютивній частині ухвали зазначено, що сума застави в національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, і що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Проте, станом на цей час, коли з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави минуло 16 днів, підозрюваним ОСОБА_6 всупереч зазначеним вимогам закону та ухвали слідчого судді умови запобіжного заходу не виконані, кошти як заставу не внесено та не забезпечено їх внесення заставодавцем, документ, що підтверджує внесення коштів як застави, слідчому, прокурору не надано.
Таким чином, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, і полягають у порушенні підозрюваним його умов, є відповідно до ч. 2 ст. 200 КПК України підставою звернення до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили особисте зобов'язання. Також, зазначили про відстуність ризиків, належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом з цим, зазначили, що застосований запобіжний захід у вигляді застави, передбачений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2024, є надмірним та підозрюваний не може таку суму внести.
Відтак, в разі зменшення застави підозрюваний внесене грошові кошти на відповідний рахунок, оскільки певна сума грошових коштів наявна для їх внесення на відповідний рахунок.
Прокурор в судовому засіданні повідомив, що йому не були відомі зазначені обставини, а тому просив суд зменшити заставу до найменшого прожиткового мініму для працездатних осіб у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У відповідності до ч. 2 ст. 200 КПК України: у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Так, суд вважає, що долучені до клопотання докази не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, оскільки вони є узагальненими, не підтвердженими, а тому на думку слідчого судді, даний запобіжний захід є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що клопотання з яким звернувся слідчий не підлягає задоволенню, оскільки ризики та підстави на які посилається орган досудового розслідування щодо застосування найсуворішого запобіжного заходу є перебільшеними, а тому клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62023000000000632 від 19.07.2023, не підлягає задоволенню.
Разом з цим, з врахуванням встановлених обставин у судовому засіданні позиції сторін та зокрема прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне зменшити застосований до підозрюваного розмір застави у відповідності п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме: до вісімдесяти прожиткових мінімумів.
Так, частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може буза побіжного ти призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
Також, варто зазначити, що ч. 6 ст. 182 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Таким чином, вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує положення, які передбачені КПК, вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Наряду з вказаним, стороною обвинувачення доведено, що на даний час перелік ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не зменшились, і саме тому застосований запобіжний захід у вигляді застави стосовно підозрюваного, на думку слідчого судді забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги, що оцінка обставин вчинення кримінальних правопорушень, обгрунтованості підозри, також і надавалась слідчим суддею при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу, а тому на думку суду в кримінальному проваджені наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України..
Разом з цим, оскільки визначений розмір застави у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є обтяжливим для підозрюваного, суд прийшов до висновку про зміну розміру застави, застосованого до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2024 у справі № 757/9101/24-к.
Таким чином, суд визначає заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, що на думку суду забезпечить цілі кримінального провадження, процесуальну поведінку підозрюваного. Окрім цього, даний даний розмір застави не заперечується прокурором.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 200, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 62023000000000632 від 19.07.2023 - відмовити.
Змінити розмір застави, застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2024 у справі № 757/9101/24-к.
Визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.05.2024 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій особі у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1