Справа № 944/1284/24
Провадження №2-о/944/120/24
про залишення позовної заяви без руху
02.04.2024 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Гавришкевич Оксана Петрівна про встановлення факту родинних відносин,
11 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, родинних відносин.
Згідно з інформацією ГУ ДМС України у Львівській області про зареєстроване місце проживання позивача, яка надійшла до суду 01.04.2024, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин вищевказаним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки в заяві не зазначено: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Вимоги щодо форми та змісту заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені у ст. 318 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати у тому числі і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику в справах про спадкування" роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Зі змісту заяви вбачається, що метою встановлення факту родинних відносин є необхідність прийняття спадщини, в обґрунтування заяви зазначено, що під час оформлення спадкових прав щодо майна у вигляді земельної частки (паю), яка належала померлій ОСОБА_2 і після смерті якої спадщину прийняла мати ОСОБА_3 , але яка до своєї смерті не оформила в нотаріальному порядку свої спадкові права на майно своєї матері, виникло питання документального підтвердження такого права щодо земельної частки (паю). Однак при зверненні до земельного відділу Яворівської районної державної адміністрації щодо отримання відповідного Сертифікату на право на земельну настку (пай), належної ОСОБА_2 , стали вимагати пред?явити Свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке, як зазначено вище, було втрачено. З цього приводу заявник звернулася до Яворівського відділу ДРАЦС у Яворівському районі Львівської області, де теж було відмовлено у видачі повторного свідоцтва про смерть баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по причині, що в наявному актовому записі про народження моєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання записана як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому документально не доводяться мої родинні відносини з покійної бабою ОСОБА_2 та було рекомендовано встановити факт родинних відносин, проте доказів на підтвердження зазначених обставин до заяви не долучено та суду не надано, як і не зазначено, коли саме було відмовлено.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відтак, оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без руху заяви, яка подана в порядку окремого провадження, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.
Оскільки чиним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку. Водночас юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Вказані недоліки заяви перешкоджають відкрити провадження в даній справі.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.175, 177, 185, 258 - 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Гавришкевич Оксана Петрівна про встановлення факту родинних відносин залишити без руху.
Встановити для ОСОБА_1 строк - десять днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.М. Матвіїв