Справа № 466/412/24
Провадження № 2/466/934/24
(заочне)
29 березня 2024 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Хомляк О.П.
справа №466/412/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
29.12.2023 року представник АТ КБ «Приватбанк» Ванжа Н.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.09.2020 року у розмірі 293816,39грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 3525,80грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву анкету № б/н від 18.09.2020 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку», складає між ним і банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. У подальшому, відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 18.09.2020 року отримав картку типу преміальна картка VISA Signature (кредитний ліміт до 300 000 грн.). Зазначає, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 13.12.2023 року у нього виникла заборгованість у сумі 293816, 39грн., яка складається з наступного: 242171,98 грн. - заборгованість за кредитом; 51644,41грн. - заборгованість за простроченими відсотками. У зв'язку із чим змушені звернутися до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. В поданій до суду заяві просив суд розглядати справу в порядку спрощеного провадження без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції та рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
18.09.2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.15-35).
В заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.
Крім того, 18.09.2020 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту та отримав картку типу преміальна картка VISA Signature з кредитним лімітом до 300000,00 грн. Номер та строк дії отриманої кредитної картки зазначено у довідці про отримання картки. Підписавши вказаний паспорт відповідач підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредитки «VISA Signature» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений.
Як вбачається з Довідки наданої позивачем, відповідачу було надано кредитні картки, а саме: дата відкриття 14.06.2017 року - термін дії 05/21, дата відкриття 18.04.2019 року - термін дії 04/22, дата відкриття 18.09.2020 року - термін дії 09/23(а.с.37).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу 16.09.2020 року було надано кредитний ліміт до 200000грн., 18.09.2020 року було збільшено кредитний ліміт до 233000,00 грн., а 01.08.2023 зменшено кредитний ліміт до 0,00грн. (а.с. 36).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 2.1.1.2.5 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.44 Договору- короткостроковий кредит, який навидається Банком Клієнту у разі перевищення суми операцій за платіжною карткою на суму залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Згідно п.2.1.1.3.1 Договору в разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.
Відповідно до п. 2.1.1.2.12 Договору Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 74,4% - для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором б/н від 18.09.2020 року позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 13.12.2023 року має заборгованість у сумі у сумі 293816,39грн., яка складається з наступного: 242171,98грн. - заборгованість за кредитом; 51644,41грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно наведений уст. 207 ЦК України вимог до письмової форми правочину правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Правилом статті 640 ЦК України закріплено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Саме таку правову позицію було висловлено у постанові КЦС Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17.
З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2020 року відповідач підписав анкету-заяву.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач відповідно до ст. 634 ЦК України підписанням анкети-заяви у повному обсязі приєднується до Умов і Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою www.privatbank.ua, та які разом тарифами становлять договір банківського обслуговування, екземпляр якого він отримав шляхом самостійного роздрукування.
Позивач на підтвердження укладення договору надав до суду також розрахунок заборгованості за договором, Паспорт споживчого кредиту, підписаний позичальником, при цьому Тарифи та Умови та правил надання банківських послуг в Приватбанку, у яких відсутній підпис позичальника.
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 вказаного Закону кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленимЦивільним кодексом України; види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки.
Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов'язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності).
Споживач має бути письмово проінформований про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії договору про споживчий кредит і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.
Зі змісту наданого банком в суді паспорту споживчого кредиту вбачається, що вказані вимоги Закону у даному випадку позивачем були дотримані.
Суд зазначає, що наданий до справи банком Паспорт споживчого кредиту відповідає вказаним вимогам закону та підписаний відповідачем, що свідчить про його згоду із запропонованими банком умовами кредитування та зазначеному в цьому документі процентною ставкою.
При цьому позичальник своїм підписом також підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, у тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором .
Відповідач своїм підписом підтвердив той факт, що він отримав у письмовій формі Умови і правила надання банківських послуг АК КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою privatbank.ua, а також тарифи, які разом складають договір банківського обслуговування, до яких він приєднався відповідно до ст. 634 ЦК України.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту позичальник ОСОБА_1 відповідно до статей 626, 627, 628, 634 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання, внаслідок чого між сторонами був укладений договір споживчого кредитування у формі приєднання на умовах, викладених у паспорті споживчого кредиту.
Саме до таких правових висновків щодо застосування вказаних норм права до спірних правовідносин в частині укладення договору кредиту шляхом підписання паспорту споживчого кредиту дійшов касаційний суд при аналогічних обставинах справи у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року, справа № 284/157/20-ц, які суд враховує відповідно до ст. ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Вказівка в паспорті споживчого кредиту, що зазначена в ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 13.09.2041 року свідчить про строк дії пропозиції банку укласти договір кредитування на цих умовах, і тому після того, як відповідач своїм підписом висловив свою згоду вони є чинними на протязі строку дії цього договору.
Відповідно до ст. 100 ЦПК України:
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.
Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
У даному випадку надані позивачем до суду документи: Анкета-заява про долучення до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, Паспорт споживчого кредиту, Тарифи обслуговування кредитних карток, Умова та Правила надання банківських послуг - є паперові копії електронних документів, які існують в оригіналі в мережі Інтернет за зазначеними в цих документах адресами та на серверах (комп'ютерах) позивача.
Враховуючи викладене, слід визнати, що сторонами було належним чином погоджені умови споживчого кредиту, зокрема: порядок повернення кредиту, процентні ставки, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх порядок нарахування, позичальник отримав платіжну картку, за допомогою якої він користувався цим кредитом, то у даному випадку з нього відповідно до наведених норм ст. 526, 549, 638, 1048, 1050 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості у розмірі 293816,39грн., яка складається з наступного: 242171,98грн. - заборгованість за кредитом; 51644,41грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
За частиною першою ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення №ІНВ90В41YА від 20.12.2023 року, під час звернення до суду з позовом АТ КБ «Приватбанк» сплачено судовий збір в розмірі 3525,80грн., таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача, судовий збір, у зазначеному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.09.2020 року в розмірі 293816,39грн. (двісті дев'яносто три тисячі вісімсот шістнадцять гривень тридцять дев'ять копійок) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 3525,80грн. (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень 80 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Текст рішення складено та підписано 29.03.2024 року.
Суддя О. І. Ковальчук