Справа № 522/4906/24
Провадження по справі № 1-кс/522/1910/24
(повний текст)
29 березня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , власника майна (підозрюваного) ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши клопотання слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_4 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024160000000117 від 28.03.2024, за підозрою громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, про арешт майна,-
Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024160000000117 від 28.03.2024, за підозрою громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2024 року (точні дата, час і обставини досудовим розслідуванням не встановлені) громадянин Турецької Республіки ОСОБА_6 (OZBAY BEKIR), знаходячись в м. Одесі, маючи умисел на незаконне переміщення через митний кордон України особливо небезпечної психотропної речовини - 4-MMC (4-метилметкатинон), за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно придбав у невстановленої особи особливо небезпечну психотропну речовину 4-MMC (4-метилметкатинон), у вигляді кристалоподібної речовини світло-сірого кольору, в поліетиленовому пакеті, яку у подальшому зберігав при собі.
Надалі, 28.03.2024, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в м. Одесі, помістив вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину в поліетиленовому пакеті до кишені своїх штанів, надягнених на ньому, з метою її подальшого незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (шляхом контрабанди) до Республіки Молдови.
28.03.2024, приблизно о 13-46 год., ОСОБА_6 (OZBAY BEKIR), у кишені штанів якого завідомо для нього знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина 4-MMC (4-метилметкатинон), у поліетиленовому пакеті, діючи умисно, реалізуючи власний злочинний умисел, направлений на контрабанду особливо небезпечної психотропної речовини, слідуючи з України до Республіки Молдови через міжнародний автомобільний пункт пропуску "Староказаче-Тудора", в зоні діяльності Одеської митниці Держмитслужби, в якості пасажира автобуса марки "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_1 , сполученням "Одеса - Кишинів", не заявив представникам будь-якого правоохоронного органу про наявність у нього психотропної речовини, обрав для перетину державного і митного кордну України канал митного контролю «зелений коридор», що належним чином обладнаний інформаційними матеріалами про порядок перетину державного і митного кордону України, тим самим вчиненням своїх дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження, не задекларувавши зазначену речовину у встановленому порядку при здійсненні митного контролю.
Проте, злочинний умисел ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) на контрабандне переміщення особливо небезпечної психотропної речовини 4-MMC (4-метилметкатинон) з України до Республіки Молдови не був доведений ним до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки 28.03.2024, приблизно о 13-46 год., в ході здійснення його митного контролю, співробітниками Одеської митниці Держмитслужби у кишені його штанів виявлено та вилучено приховану у зазначений вище спосіб кристалоподібну речовину світло-сірого кольору, в поліетиленовому пакеті, загальною масою брутто 0,84 грама, яку він незаконно намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Згідно з експрес-аналізом за допомогою експрес-тесту, виявлена і вилучена у ОСОБА_6 (OZBAY BEKIR) за вищевикладених обставин речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину 4-MMC (4-метилметкатинон).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, 4-MMC (4-метилметкатинон) віднесено до Списку № 2 Таблиці І як особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.
28.03.2024 слідчим СВ Управління СБУ в Одеській області лейтенантом юстиції ОСОБА_4 , у період з 19 години 41 хвилин по 20 годину 12 хвилин, в приміщенні службового кабінету Одеської митниці (МАПП «Старокозаче-Тудора», ВМО №3, митний пост «Білгород-Дністровський» Одеської митниці за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, Автошлях Р-72.), проведено огляд місця події під час якого виявлено та вилучено наступне:
1.1. прозорий полімерний файл в середині якого знаходиться прозорий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світло-сірого кольору приблизною вагою брутто 0,84 грама, вказаний полімерний файл опечатаний металевою биркою з маркуванням «МИТНИЦЯ 500 N 097»;
1.2. прозорий полімерний файл в середині якого знаходиться прозора баночка (експрес тест) з рідиною яка окрашена жовтим кольором;
1. мобільний телефон марки «Хіаомі» модель М1804C3CG чорного кольору з розбити сенсорним екраном, в середині якого знаходиться дві картки мобільних операторів з маркуванням: НОМЕР_2 та маркуванням: 116075357137;
2. штани чорного кольору з биркою «Fashion»;
3. паспорт громадянина Республіки Туреччина No G00104566;
4. запальничка срібного кольору з наклейкою на якій зображена морська зірка жовтого кольору в середині якої вмонтовано засіб для паління тютюнових виробів з нашаруванням на стінках вказаного засобу залишку суміші для куріння;
5. металевий виріб циліндричної форми з порожниною на стінках якої міститься залишки продуктів паління;
6. Протокол про порушення митних правил No 00367/50000/24 Державної митної служби України від 28.03.2024, на 3 арк.
П .1.1 упаковано до сейф-пакету НППУ No PSP 3285271 з пояснювальним записом та підписом учасників слідчої дії;
П. 1.2 упаковано до сірого поліетиленового пакету, з поонювальним записом та підписом учасників слідчої дії;
П. п. 1, 3 упаковано до сірого поліетиленового пакету, з пояснювальним записом та підписом учасників слідчої дії,
П. 2 упаковано до сейф-пакету НППУ No PSP 3285270 з пояснювальним записом та підписом учасників слідчої дії;
П. п. 4, 5 упаковано до сірого поліетиленового пакету, з пояснювальним записом та підписом учасників слідчої дії.
А тому, слідчий звернувся до суду з клопотаннями про накладення арешту на зазначене майно.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні повністю підтримали клопотання та просили задовольнити клопотання з наведених в ньому підстав.
Озбай Бекір, який є власником майна, та його захисник в судовому засіданні заперечували проти накладення арешту на майно.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З матеріалів клопотання слідчого встановлено, що в провадженні УСБУ в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024160000000117 від 28.03.2024, за підозрою громадянина Турецької Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.
28.03.2024 в приміщенні службового кабінету Одеської митниці (МАПП «Старокозаче-Тудора», ВМО №3, митний пост «Білгород-Дністровський» Одеської митниці за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, Автошлях Р-72.), було проведено огляд місця події під час якого виявлено та вилучено: прозорий полімерний файл в середині якого знаходиться прозорий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світло-сірого кольору приблизною вагою брутто 0,84 грама, вказаний полімерний файл опечатаний металевою биркою з маркуванням «МИТНИЦЯ 500 N 097»; прозорий полімерний файл в середині якого знаходиться прозора баночка (експрес тест) з рідиною яка окрашена жовтим кольором; мобільний телефон марки «Хіаомі» модель М1804C3CG чорного кольору з розбити сенсорним екраном, в середині якого знаходиться дві картки мобільних операторів з маркуванням: НОМЕР_2 та маркуванням: НОМЕР_3 ; штани чорного кольору з биркою «Fashion»; паспорт громадянина Республіки Туреччина № НОМЕР_4 ; запальничка срібного кольору з наклейкою на якій зображена морська зірка жовтого кольору в середині якої вмонтовано засіб для паління тютюнових виробів з нашаруванням на стінках вказаного засобу залишку суміші для куріння; металевий виріб циліндричної форми з порожниною на стінках якої міститься залишки продуктів паління; протокол про порушення митних правил № 00367/50000/24 Державної митної служби України від 28.03.2024, на 3 арк.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, майно, вилучене 28.03.2024 року під час проведення огляду службового кабінету Одеської митниці (МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ВМО №3, митний пост « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Одеської митниці за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, Автошлях Р-72.), а саме мобільний телефон, прозорі полімерні файли, штани, запальничка, металевий виріб можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 305 КК України, тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні. Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, вважаю за необхідне на даному етапі досудового розслідування необхідно накласти арешт на вказане в клопотанні майно з метою дослідження вказаних речових доказів, а інше майно може підлягати конфіскації.
Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та конфіскації майна.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання в цій частині та накладення арешту на майно.
Щодо накладення арешту на паспорт.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на паспорт.
Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучений документ відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.
У урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.
Більш того, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначений в клопотанні паспорт не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачений перелік документів, які дозволяють вільне пересування громадян за винятком обмежень, які встановлені законом.
За таких обставин, вимоги клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно в цій частині, слід визнати необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в іншій частині, а саме щодо накладення арешту на паспорт громадянина Республіки НОМЕР_5 , оскільки слідчий, прокурор в судовому засіданні та в клопотанні не достатньо обґрунтували підстави для накладення арешту на зазначене майно та застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав власника вказаного майна.
Керуючись ст. ст. 167-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучені у кримінальному провадженні № 22024160000000117 від 28.03.2024 речі та предмети, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події, а саме:
- прозорий полімерний файл в середині якого знаходиться прозорий зіп-пакет з кристалоподібною речовиною світло-сірого кольору приблизною вагою брутто 0,84 грама, вказаний полімерний файл опечатаний металевою биркою з маркуванням «МИТНИЦЯ 500 N 097»;
- прозорий полімерний файл в середині якого знаходиться прозора баночка (експрес тест) з рідиною яка окрашена жовтим кольором;
- мобільний телефон марки «Хіаомі» модель М1804C3CG чорного кольору з розбити сенсорним екраном, в середині якого знаходиться дві картки мобільних операторів з маркуванням: НОМЕР_2 та маркуванням: НОМЕР_3 ;
- штани чорного кольору з биркою «Fashion»;
- запальничка срібного кольору з наклейкою на якій зображена морська зірка жовтого кольору в середині якої вмонтовано засіб для паління тютюнових виробів з нашаруванням на стінках вказаного засобу залишку суміші для куріння;
- металевий виріб циліндричної форми з порожниною на стінках якої міститься залишки продуктів паління;
- протокол про порушення митних правил No 00367/50000/24 Державної митної служби України від 28.03.2024, на 3 арк.
В частині накладення арешту на паспорт громадянина Республіки Туреччина № G00104566 - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді, зобов'язавши слідчого та прокурора повернути вказаний документ власнику.
Виконання ухвали покласти на слідчого слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_4 , або інших слідчих з групи у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 02.04.2024 року о 09:30 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя: ОСОБА_9
29.03.2024