Справа № 522/4601/24
Провадження № 2/522/4058/24
про залишення позову без руху
01 квітня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання квартири, такою, що належала ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності та визнання договору дарування квартири недійсним,
До суду 27.03.2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Лупу Сергієм Сергійовичем, до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання квартири, такою, що належала ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності та визнання договору дарування квартири недійсним.
Матеріали справи суддя отримала 28.03.2024 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить із наступного.
Відповідно до вимог п. 3-4 та 8-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивачка звернулась до суду з:
- однією позовною вимогою немайнового характеру:
1) встановлення факту проживання однією сім'єю;
- двома позовними вимогами майнового характеру:
1) про визнання квартири АДРЕСА_1 , такою, що належала ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності;
2) про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 .
Між тим доказів сплати судового збору представником позивачки не надано.
Відповідно до вимог п. 3-4 та 8-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить визнати квартиру АДРЕСА_1 , такою, що належала ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності та визнати недійсним договір дарування нерухомого майна- квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Таким чином, укладення договору дарування/визнання його недійсним, тягне за собою зміну власника майна, а тому є спором про право власності.
Крім того визнання нерухомого майна таким, що належить позивачці на праві спільної сумісної власності також тягне за собою зміну власника майна, а тому також є спором про право власності.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У відповідності до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (відповідно до п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна).
Позивачкою не зазначено ціну позову, не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують дійсну вартість спірного майна з відповідним визначенням ціни позову на момент пред'явлення позову, що підлягає грошовій оцінці.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 1 211,20 грн. (3 028 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 15 140 грн. (3 028 грн. х 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Суд враховує, що від правильності вирішення питання щодо зазначення позивачкою ціни позову залежить визначення вірної суми судового збору, яка підлягає сплаті.
Між тим доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру позивачкою до позову не додано.
Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що позовна заява була подана фізичною особою у 2024 році, а прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році складає 3 028 грн., отже позивачці за подання до суду позовної заяви слід було сплатити судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Між тим, доказів сплати судового збору за вимогу немайнового характеру позивачкою до позову не додано.
Таким чином для усунення недоліків позовної заяви позивачці слід:
- визначити ціну позову і надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову;
- сплатити судовий збір, виходячи зі ставки як за вимогу майнового характеру та виходячи із ціни позову (з урахуванням дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову);
-сплатити судовий збір за немайнову вимогу у розмір 1 211,20 грн.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку про залишення позову без руху та надання позивачу строку для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання квартири, такою, що належала ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності та визнання договору дарування квартири недійсним - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу. У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Домусчі Л.В.