Справа № 521/4376/24
Номер провадження:1-кс/521/976/24
29 березня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання дізнавача СД відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № №12024167470000139 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
До слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси звернувся дізнавач з клопотанням, погодженим з прокурором про накладення арешту на майно.
З клопотання вбачається, що 22.03.2024 до чергової частини ВП № З ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора 102, про те що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при собі зберігає речовину зовні схожу на наркотичну, без мети збуту (ЖЕО № 3213).
22.03.2024 дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 проведено затримання та особистий обшук ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
В результаті проведення особистого обшуку ОСОБА_4 за вищезазначеною адресою співробітниками поліції з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке будь-яким чином має відношення до скоєного правопорушення, виявлено та вилучено:
- два зіп-пакетики з речовиною рослинного походження зеленого кольору, які упаковано до спеціального сейф - пакету НПУICR 0145918;
- змив з поверхні пачки від цигарок марки «Parliament» на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано печатками № 1;
-мобільний телефон марки «Redmi Note 7» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім картою оператора «lifecell» НОМЕР_3 , які упаковано до спеціального сейф - пакету НПУ ICR 0145916.
Вилучене майно, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.?
Відповідно до ч.2 ст. 170 КК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
Таким чином, вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто є об'єктом кримінально протиправних дій, тому з метою збереження речових доказів, виникли підстави слідчому судді для накладення арешту на майно.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті на вказане майно, яке має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно являється предметом кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій підтримав клопотання, та вважає, що є всі законні підстави для задоволення клопотання, з підстав які викладені в ньому, просив проводити розгляд клопотання без його участі.
Вивчивши клопотання та матеріали приложені до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання дізнавача необхідно задовольнити, оскільки органом досудового розслідування доведена необхідність застосування арешту означеного майна, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 167 КПК України, встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.2 ст.167 КПК України - підставою тимчасово вилученого майна є: п.1. підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; п.3. є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; п.4. одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона розпоряджатися та використовувати майно, на яке накладено арешт може бути застосована лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати чи пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей якщо є достатні підстави вважити, що вони зберегли на собі сліди злочину чи є предметом кримінального правопорушення. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, у даному випадку, враховуючи обставини злочину, слідчий суддя вважає, що є всі законі підстави вважати, що означені в клопотанні предмети підпадають під ознаки тимчасово вилученого майна, та з метою недопущення зникнення вилученого майна, втрати або його пошкодження, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати арешт вказаного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № №12024167470000139 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з забороною відчуження, користування та розпорядження на два зіп-пакетика з речовиною рослинного походження зеленого кольору; змив з поверхні пачки від цигарок марки «Parliament» на марлевий тампон; мобільний телефон марки «Redmi Note 7» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім картою оператора «lifecell» НОМЕР_3 , які вилучені 22.03.2024 під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1