Справа № 521/4209/24
Провадження № 1-кп/521/1368/24
25 березня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024 за № 12024167470000065 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Суворовське, Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця України військової служби за призивом під час мобілізації, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді водія автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у військовому званні «матрос», раніше судимого: 11.05.2018 вироком Тульчинського району суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі, звільнений 24.05.2022 у зв'язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді водія автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово - технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово - технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 М у військовому званні «матрос» у порушення вимог ст.ст. 3.28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на початку січня 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, всупереч вимог Постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» будучи обізнаним, що отримання посвідчення водія можливе лише після проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС, з використанням соціальної мережі «Телеграм» мережі Інтернет надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, фотокартку із власним зображанням розміром 3x4 та копію паспорту громадянина України у формі ID-карти, що містить анкетні дані ОСОБА_3 з метою подальшого виготовлення посвідчення водія України.
За безпосереднього пособництва ОСОБА_3 невстановленій особі, останньою у не встановлений час та місці з використанням друкуючого пристрою з термосублімаційним способом друку, підроблено і у подальшому передано ОСОБА_3 посвідчення водія серії НОМЕР_5 видане ТСЦ 8041, від 19.01.2024, на ім'я ОСОБА_3 з дозволеними категоріями: ОСОБА_4 , « ОСОБА_5 », ОСОБА_6 , « ОСОБА_7 », «D», «С1Е», «СЕ», особі на ім'я « ОСОБА_3 » та, яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обліку на території України.
Крім того, 14 лютого 2024 року приблизно о 01 годині 20 хвилин, більш точного часу в ході дізнання не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на ділянці дороги, що по АДРЕСА_2 , на стаціонарному посту «Два Стовпи», використав завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_5 видане ТСЦ 8041, від 19.01.2024, на ім'я ОСОБА_3 з дозволеними категоріями: ОСОБА_4 , « ОСОБА_5 », ОСОБА_6 , «Dl», «D», «С1Е», «СЕ», особі на ім'я « ОСОБА_3 » та, яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обліку на території України, шляхом пред'явлення на вимогу працівнику поліції, командиру взводу 2 роти 1 батальйону 2 полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_8 та таким чином, ОСОБА_3 використав завідомо підроблений документ.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, який складений за участі захисника ОСОБА_9 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_9 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - пособництво у підробленні документу, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою, за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 інтереси якого представляє захисник ОСОБА_9 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що підчас розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - пособництво у підроблені документу, який видається установою і яке надає права, з метою використання його іншою особою, ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальними проступками; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання, військовослужбовець, раніше судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, встановлених у санкції ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371,373,374,376,381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.;
за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді штрафу в розмірі виді 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_6 видане 19.01.2024 р. ТСЦ 8041 та дійсне до 19.01.2054 з категоріями «В», «СІ», «С», «DI», «D», «СІВ», «СЕ», яке було упаковано до спеціального сейф-пакету НПУ №SHO136757, та передано до камери зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - знищити.
На підставі ч. 2ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 в користь держави на відшкодування судових витрат за проведення експертизи № СЕ-19/116-24/2761-ДД від 28.02.2024 року - 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1