Справа № 522/24679/23
Провадження № 2/947/2234/24
01.04.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Літвінової І.А.,
секретар суду - помічник судді Романенко С.В. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України),
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 522/24679/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення до ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання коштів у позику № 2088613 від 30.06.2021 року у розмірі 32 800,00 грн. та судових витрат.
Вимоги обґрунтовуються тим, що 30.06.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику № 2088613 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
15.07.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 2-15072022, відповідно до якого Первісний кредитор передав (відступив) Новому кредитору, а Новий кредитор набув Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами, в тому числі й за Договором про надання коштів у позику № 2088613 від 30.06.2021 року, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 .
Позивач стверджує, що позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював, заборгованість складає 32 800 гривень, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без участі позивача, а також не заперечував проти заочного рішення.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Приморського районного суду м. Одеси справі присвоєно єдиний унікальний номер 522/24679/23; головуючим визначено суддю Абухіна Р.Д.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.01.2024 року цивільну справу № 522/24679/23 передано за підсудністю до Київського районного суду
м. Одеси.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси головуючим визначено суддю Літвінову І.А.
Провадження у цивільній справі № 522/24679/23 відкрито ухвалою судді від 12.02.2024 року. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику учасників справи.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. На позов не відізвався, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань суду не надавав.
Враховуючи положення статей 280, 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 30.06.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику № 2088613 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
30.06.2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір про надання коштів у позику № 2088613 після заповнення Відповідачем відповідної електронної заявки на отримання фінансового кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що знаходиться за адресою https://credit7.ua/. Цієї ж дати ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору № 2088613 на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему було направлено одноразовий ідентифікатор XI99, який Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 30.06.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику № 2088613 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
15.07.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 2-15072022, відповідно до якого Первісний кредитор передав (відступив) Новому кредитору, а Новий кредитор набув Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнюють ціні Договору факторингу у порядку та строки, встановлені Договором факторингу.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №2-15072022 від 15.07.2022 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала 32 800 грн.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 року (провадження № 61-16243 св. 20).
Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. І ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-1 Оце 18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором. Прострочення виконання зобов'язання боржником є порушенням.
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про правомірність стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 32 800 грн.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На користь позивача з відповідача стягується сплачений при подані позовної заяви судовий збір у розмірі 2 684 грн.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 206, 265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ЄДРПОУ 37616221; місце знаходження; п/і 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ЄДРПОУ 37616221; місце знаходження; п/і 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за Договором про надання коштів у позику № 2088613 від 30.06.2021 року у розмірі 32 800 (тридцять дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ЄДРПОУ 37616221; місце знаходження; п/і 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) витрати на сплату судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Днем складення заочного рішення є 01 квітня 2024 року.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі та відповідати вимогам, встановленим статтею 285 ЦПК України.
Суддя: ЛітвіноваІ.А.