Справа № 947/6508/24
Провадження № 1-кс/947/4594/24
01.04.2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12024162480000253, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Одеси, з вищою освітою, одруженого, має двох дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням яке погоджено з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 .
1.1. Клопотання слідчого
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 лютого 2024 року близько 16 години 25 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Lexus RX 350» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у світлу пору доби, при необмеженій видимості, здійснював рух по вул. Люстдорфська дорога, зі сторони вул. Космонавта Комарова в напрямку вул. Китобійна у м. Одесі, наближаючись до регульованого перехрестя вул. Люстдорфська дорога - вул. Академіка Корольова - вул. Д. Донського, на світлофорі якого у цей момент був увімкнений червоний сигнал, який забороняє рух транспортних засобів.
В цей же час, на вказаному перехресті, на дозволяючий сигнал світлофору (додаткова зелена стрілка світлофору), почав виконувати маневр повороту ліворуч, з вул. Ак.Корольова в напрямку вул. Космонавта Комарова, автомобіль марки «Hyundai Sonata» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з пасажиром ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та побачивши небезпеку для руху - автомобіль «Lexus RX 350» під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався зліва від нього, зупинив керований ним транспортний засіб.
В свою чергу, водій ОСОБА_4 своєчасно не зменшив швидкість, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) ПДР України та продовжуючи рух через регульоване перехрестя вул. Люстдорфська дорога - вул. Академіка Корольова - вул. Д.Донського на заборонений сигнал світлофору, передньою центральною частиною керованого ним автомобіля допустив зіткнення із задньою лівою бічною частиною автомобіля марки «Hyundai Sonata» під керуванням ОСОБА_7 .
Своїми діями водій ОСОБА_4 , порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), п.п. 8.7.3. (е) , 8.10 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:
- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;
- п. 8.7.3. (е) «Червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.»;
- п. 8.10 «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 , якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля марки «Hyundai Sonata» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма: синець верхньої повіки правого ока, забійна рана лівої скроневої ділянки, крововилив у лівий скроневий м'яз, лінійний перелом кісток основи черепа зліва, вогнищеві крововиливи під м'які мозкові оболонки в ділянці полюсів обох потиличних часток та по нижній поверхні півкуль мозочка, забій випуклої поверхні лівої лобової частки, забій випуклої поверхні правої тім'яної частки та забій випуклої поверхні лівої тім'яної частки; закрита травма грудної клітки: крововилив у м'які тканини лівої бічної поверхні грудної клітки, закриті неповні поперечні переломи 4, 5-го лівих ребер по середній пахвовій лінії; садно в ділянці лівого ліктьового суглоба.
Смерть ОСОБА_8 настала від наявної у нього відкритої черепно- мозкової травми у вигляді лінійного перелому кісток основи черепа зліва, вогнищевих крововиливів під м'які оболонки головного мозку, забою речовини головного мозку, спричиненої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 18.02.2024. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 з'явився набряк головного мозку.
Водій автомобіля марки «Lexus RX 350» ОСОБА_4 , виконуючи вимоги п.п. 8.7.3. (е) , 8.10 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти настанню даної події.
В діях водія автомобіля марки «Lexus RX 350» ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 8.7.3. (е) , 8.10 Правил дорожнього руху України, які створювали необхідні і достатні умови для настання події і перебували з ним у причинному зв'язку.
29.03.2024 ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 ст.286 КК України.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі та просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував щодо клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, зазначивши, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, а лише обмежилась їх перерахуванням. Підозрюваний ніколи не переховувався від органу досудового розслідування, з'являвся за першим за викликом до слідчого, має міцні соціальні зв'язки, має намір офіційно працевлаштуватися, щоб утримувати сім'ю. Захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
ІІІ. Оцінка слідчого судді
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керувалася слідчий суддя
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка, протоколом допиту потерпілого, протоколом додаткового допиту свідка, протоколом огляду відеозапису, висновком судово-медичної експертизи, висновком автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля, висновком транспортно-трасологічної, висновком автотехнічної експертизи обставин ДТП, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.
А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадження іншим чином.
3.5. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Крім того, для оцінки зазначеного ризику слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працевлаштований.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_4 який на теперішній час підозрюється у скоєні тяжкого злочину, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.6. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні
Слідчий суддя вважає ризик впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтованим, оскільки їх показання є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування. Враховуючи, що ОСОБА_4 не визнає провину, покази свідків є визначальними у кримінальному провадженні, тому існує можливість незаконного впливу на них з боку підозрюваного. Встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.7 Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що органом досудового розслідування не доведено наявності ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
3.8 Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину.
Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Доводи підозрюваного та захисника щодо необхідності працевлаштування, слідчий суддя наразі не враховує через те, що сторона захисту не надала будь-яких доказів щодо можливості майбутнього працевлаштвування.
3.9. Висновки слідчого судді
Таким чином, з огляду на викладене, з метою запобігання ризикам передбаченим п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З врахуванням строків застосування запобіжного заходу та визначених обов'язків, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12024162480000253, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зобов'язавши останнього: цілодобово не залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 28.05.2024 року, включно.
Покласти на цей же строк на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-прибувати до слідчого відділу Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській областіза першою вимогою;
-утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків покласти на уповноважених осіб Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1