Справа № 953/12427/23 Головуючий суддя І інстанції Лисиченко С. М.
Провадження № 33/818/504/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
20 березня 2024 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Трубчанінова С.О., а також представника потерпілого - адвоката Багмат П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Трубчанінова С.О. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року, стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець м. Харкова,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою встановлено, що 20.11.2023 о 08:15 год. в м. Харкові по вул. Шевченка, 72-А, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем БМВ І 3, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху в установлених місцях з урахуванням дорожньої обстановки, втратив керування транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху де допустив зіткнення з автомобілем Опель, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результат порушення пункту 2.3Б, 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі захисник Трубчанінов С.О. просив судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на те, що спір між водіями було врегульовано на місці ДТП. Вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги відомості письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надавав працівникам поліції. Вказує, що працівники поліції не зазначили в протоколі свідка, який перебував в автомобілі ОСОБА_1 . Вважає, що працівник поліції не вірно зазначив дату та місце складення протоколу. Також вказував, що саме дії іншого учасника ДТП обумовили зіткнення автомобілів.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Трубчанінов С.О. повідомив, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та просив розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 , оскільки він не має можливості з'явитись в апеляційний суд, а позиція захисту між ними узгоджена.
Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_2 повідомив, що потерпілий ОСОБА_3 повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду апеляційної скарги, проте просив розглянути цю апеляційну скаргу без участі потерпілого, оскільки позиція між ними узгоджена та потерпілий надав повноваження адвокату Багмат П.Д. представляти його інтереси в суді.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст.ст. 268, 269, 270, 271 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , однак за участю захисника - адвоката Трубчанінова С.О. та представника потерпілого - адвоката Багмат П.Д.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника Трубчанінова О.С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також пояснення представника потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України, передбачених п.п. 2.3(б), 12.1.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду з пояснень захисника та представника потерпілого, а також з відомостей, які містяться в матеріалах справи встановлено, що зіткнення водіїв автомобілів, а саме контактування в момент зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля «Опель», тобто автомобіль БМВ виїхав на зустрічну смугу, створивши перешкоду водію ОСОБА_3 , який керував автомобілем Опель.
Вказані обставини підтверджуються відомостями, які містяться в схемі місця ДТП, а також на світлинах місця події, які приєднані до матеріалів справи. Зафіксовані на их зображення чітко підтверджує вказані обставини.
З огляду на це суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для призначення експертного дослідження, про яке клопотав захисник, оскільки у справі достатньо відомостей для перевірки об'єктивності рішення суду першої інстанції, а також перевірки апеляційних доводів. З огляду на викладене встановлення обставин події дорожньо-транспортної пригди не пов'язано з необхідністю залучення спеціалістів автотехніків і застосування спеціальних технічних знань, що обумовлює відмову в задоволенні клопотання про призначення автотехнічної та дорожньо-технічної експертиз з приводу встановлення події ДТП.
Твердження про встановлення умов дорожнього покриття для перевірки є необґрунтованими, оскільки на час звернення з таким клопотанням змінилися кліматичні умови, а саме відсутній сніг та ожеледиця, а тому проведення таких досліджень є недоцільним.
Крім того, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на докази, а саме відомості, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення; протоколі огляду місця ДТП; схемі місця ДТП; письмових поясненнях учасників ДТП.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк.1) вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем БМВ І3 не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху в установлених межах, з урахуванням дорожньої обстановки, втратив керування транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Опель, який рухався у зустрічному напрямку.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для ініціювання проведення службової перевірки, не зверталися з позовом до суду в порядку КАС України на дії працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.
Тобто ОСОБА_1 не скористався своїм правом звернутись зі скаргою на дії працівників поліції під час складення протоколу стосовно нього, що свідчить про його згоду з діями працівників поліції.
Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 , а також відповідних висновків інших компетентних органів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та схеми місця ДТП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі та схемі відповідають дійсності, тому можуть слугувати доказами у справі.
Відповідно до відомостей рапорту працівника поліції (арк. 4) вбачається, що під час чергування з обслуговування м. Харкова здійснювався наступний виїзд: 20.11.2023 року приблизно о 08:15 год. водій автомобіля БМВ І3 ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху де здійснив зіткнення з автомобілем ОПЕЛЬ під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП до лікарні доставлена пасажирка автомобіля БМВ І3 ОСОБА_5 .
Враховуючи такі відомості рапорту працівника поліції вбачається, що працівник поліції, який перебував на місці ДТП підтвердив те, що в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 перебував пасажир, який отримав тілесні ушкодження та був доставлений до лікарні.
Проте, в своїх письмових поясненнях, які ОСОБА_1 надавав працівникам поліції, він не посилався на існування пасажира, а також зазначав, що постраждалих немає, а тому працівники поліції не зазначили її як свідка в протоколі.
Враховуючи відсутність будь-яких скарг на дії працівників поліції, такі твердження захисника є необґрунтованими.
Крім того, відповідно до відомостей письмових пояснень ОСОБА_1 (арк. 11) вбачається, що 20.11.2023 року приблизно о 08:15 він рухався на автомобілі БМВ по вул. Моїсеївській у бік вул. Шевченко, рухався до Шевченко, 60 допомогти товаришу, якому стало погано, і на перехресті автівку занесло і сталося ДТП з автівкою ОПЕЛЬ, постраждалих немає.
Оцінюючи відомості цих пояснень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні зіткнення з іншим автомобілем, що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Відповідно до відомостей письмових пояснень потерпілого ОСОБА_3 (арк. 13), 20.11.2023 приблизно о 08:15 год. він рухався на своєму автомобілі Опель по вул. Шевченко у бік вулиці Моїсеївської, та біля буд. 60 по вул. Шевченко автомобіль БМВ виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши суцільну смугу дорожньої розмітки та перекривши йому шлях. ОСОБА_3 здійснив екстренне гальмування, але зіткнення уникнути не вдалось.
Такі пояснення потерпілого об'єктивно узгоджуються з відомостями, які зафіксовані в протоколі огляду місця ДТП, а також в схемі місця ДТП.
Відповідно до відомостей схеми місця ДТП, протоколу огляду місяця ДТП, також світлин місця ДТП, поза розумним сумнівом, вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася на зустрічній смузі руху для ОСОБА_1 , що він не оскаржував в своїх письмових поясненнях.
Поряд з цим, відповідно до вимог п. 2.3Б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Також, відповідно до вимог п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем повинен був врахувати дорожнє покриття, погодні умови, технічний стан автомобіля, а також інтенсивність руху та безпосередньо безпечно керувати транспортним засобом, чого він не зробив, внаслідок чого допустив втрату керування автомобілем та виїзд на зустрічну смугу руху де відбулась дорожньо-транспортна пригода.
Крім того, захисник ОСОБА_6 вважав, що на час апеляційного розгляду закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.
Приписами ст. ст. 221, 280 та 284 КУпАП у їх сукупному зв'язку встановлено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема і ст. 124 цього Кодексу. За наслідками розгляду таких справ суди першої інстанції, зокрема у разі визнання винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вирішують питання щодо накладення стягнення в порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Таким чином, у разі оскарження постанови суду першої інстанції справа не розглядається спочатку, як помилково вважає апелянт, а переглядається судом апеляційної інстанції в межах поданої апеляційної скарги та відомостей, наявних у матеріалах справи.
Отже, КУпАП чітко визначає, що після прийняття постанови компетентним органом, справа про адміністративне правопорушення вважається розглянутою, а перебіг строків, передбачених ст. 38 КУпАП припиняється. Однак, положення цієї статті можуть бути застосовані компетентним органом вищого рівня у разі встановлення за наслідками апеляційного перегляду порушення вимог ст. 280 КУпАП у рішенні компетентного органу, що виніс оскаржувану постанову.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції дотримано всіх вимог, передбачених ст. 280 КУпАП в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлені всі обставини, що мали значення на час розгляду цієї справи компетентним органом - Київським районним судом м. Харкова. Сама справа розглянута судом першої інстанції 29.01.2024 року з винесенням постанови, якою визнано ОСОБА_1 винним та накладено на нього стягнення, передбачене ст. 124 КУпАП, тобто у визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк з моменту події адміністративного правопорушення, яка мала місце 20.11.2023 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень захисника ОСОБА_6 про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Інших будь-яких фактичних відомостей для зміни оскаржуваної постанови, що можуть свідчити про можливість її скасування, - апелянтом не наведено, що об'єктивно свідчить про відсутність будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно ж вимог п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3(б), 12.1 Правил дорожнього руху та притягнуто за ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності, а тому посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення автотехнічної експертизи та дорожньо-технічної експертизи.
Апеляційну скаргу захисника Трубчанінова С.О. - залишити без задоволення.
Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков