Справа № 953/8163/23 (1-кс/953/861/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/250/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
21 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_7 про відвід складу колегії суддів, -
В провадженні Харківського апеляційного суду перебувають апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 24 березня 2024 року включно без визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 120230490000000837 за ч.3 ст. 114-2 КК України.
Відповідно до відомостей протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2024 року вбачається, що головуючим суддею (суддею-доповідачем) у цьому провадженні визначено суддю Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , а також визначено склад колегії суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
До початку апеляційного розгляду ОСОБА_7 подав заяву про відвід колегії суддів, а саме суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посилаючись на те, що всі дії колегії суддів вважає упередженими. На його думку, такі дії ставлять під сумнів законність прийнятих рішень, в тому числі щодо низки заявлених клопотань, які, на думку ОСОБА_7 , мають істотне значення для вирішення клопотання слідчого.
Поряд з цим, до початку апеляційного розгляду, враховуючи наявність такої заяви та не погоджуючись з твердженнями, які в ній наведені, колегія суддів, а саме головуючий суддя ОСОБА_2 , судді колегії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважали за необхідне заявити собі самовідвід у цьому судовому провадженні.
Заслухавши доводи ОСОБА_7 , який підтримав свою заяву про відвід та просив її задовольнити, доводи захисника ОСОБА_8 , який також просив задовольнити заяву про відвід колегії суддів, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, а заява про самовідвід колегії суддів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року № 6/ДПР-19 (том 6, арк. 3 - 10) вбачається, що адвоката ОСОБА_11 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Припинено адвокатську діяльність ОСОБА_11 , зареєстрованого в Єдиному реєстрі адвокатів України, адреса робочого місця (офісу) - АДРЕСА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 420, виданого Тернопільською обласною КДК на підставі рішення № 2 від 24.03.2006 року, з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Поряд з цим, відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, який є у загальному доступі у мережі Інтернет вбачається, що право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_11 припинено згідно п.4 ч.1 ст. 32 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 13.06.2019 на підставі рішення КДКА Дніпропетровської області (дисциплінарна палата) № 6/ДПРР-19 від 13 червня 2019 року.
Отже твердження про незаконність не допуску адвоката ОСОБА_11 у якості захисника підозрюваного ОСОБА_7 у цьому провадженні є необґрунтованими.
Поряд з цим належить врахувати, що розподіл справи між суддями у Харківському апеляційному суді здійснюється в автоматизованому режимі, в порядку ст. 35 КПК України, з використанням комп'ютерної програми «КП Д-3» без будь-якого незаконного втручання у роботу цієї програми.
Отже за відсутності будь-яких фактичних відомостей про незаконне втручання у роботу КП «Д-3» щодо розподілу цього провадження для визначення колегії суддів, колегія суддів дійшла висновку, що такі твердження ОСОБА_7 є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Належить взяти до уваги, що відповідно до чинного законодавства, суддею апеляційного суду може бути суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді.
Судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 позитивно пройшли відповідне оцінювання та підтвердили здатність здійснювати правосуддя в Харківському апеляційному суді. Натомість, відповідні рішення про можливість здійснювати правосуддя в Харківському апеляційному суді суддями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 набрали законної сили та на теперішній час будь-яким рішенням відповідного органу не скасовані, а тому твердження ОСОБА_7 про відсутність належної кваліфікації у цих суддів є суб'єктивним та необґрунтованим, які не підтверджуються будь-якими фактичними відомостями, а тому колегія суддів ставиться до них критично.
Крім того, твердження ОСОБА_7 щодо передачі справи до «Суду, встановленого законом», яким, на його думку, Харківський апеляційний суд не є, оскільки не є державним органом, в розумінні викладених вимог у ст. 86 «Визначення», в «Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», на думку колегії суддів, не можуть буди підставою для відводу, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншим органам чи посадовим особам не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_7 , про відвід суддям колегії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є необґрунтованою та ґрунтується виключно на суб'єктивних його твердженнях, які не підтверджуються будь-якими фактичними відомостями, а тому підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до вимог п.4 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суд або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
При цьому колегія суддів керується практикою ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ветшайн проти Швейцарії», в якій Європейський Суд з прав людини вказав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Разом з цим, відповідно до «Бангалорських принципів поведінки суддів», об'єктивність судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки в змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», суддя заявляє самовідвід навіть в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п.3 Європейського статуту судді, «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений».
Крім того, згідно рішення Європейського Суду з Прав Людини у справі "Лауко проти Словатчини" будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
Поряд з цим, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена у рішеннях по справах «Науменко проти України» № 41984/98 від 09.11.2004, «Білуха проти України» № 33949/02 від 09.11.2006, «Мироненко і Мартенко проти України» № 4785/02 від 10.12.2009, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявив суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
Згідно з ч.2 ст.52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
У Конституції України закріплені основні засади судочинства, а Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, суд повинен бути справедливим та неупередженим.
Зазначені принципі також закріплені і в міжнародних актах, зокрема, відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Отже, з метою унеможливлення будь-яких сумнівів, які обумовлені значним суспільним інтересом у цьому провадженні, а також те, що сторона захисту до початку апеляційного розгляду вже висловила недовіру колегії суддів, - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви колегії суддів- головуючого судді ОСОБА_2 , а також суддів колегії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід, внаслідок чого вона підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст.75 КПК України, з метою недопущення будь яких сумнівів у сторін по справі чи будь-якого стороннього спостерігача у неупередженості суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та об'єктивності рішень, які ними ухвалюються, колегія суддів вважає за необхідне задовільнити заяву про самовідвід суддів внаслідок чого провести повторний автоматизований розподіл справи між суддями, з метою визначення нового складу колегії суддів.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 75, ч.1 ст. 80, ст. ст. 81, 404, 418, 419 КПК України, п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки суддів», колегія суддів, -
Клопотання підозрюваного ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Заяву про самовідвід суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити.
Матеріали судового провадження (апеляційне провадження №11-сс/818/250/24, справа № 953/8163/23) за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 24.03.2024 року включно без визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 120230490000000837 за ч.3 ст. 114-2 КК України, - передати керівнику апарату Харківського апеляційного суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :