Справа № 727/2492/24
Провадження № 2-з/727/32/24
01 квітня 2024 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
11.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Органи опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, в якому він просить суд:
- 1. Зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі своїм сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- 2. Встановити ОСОБА_1 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі способи участі, а саме:
- встановити можливість систематичних побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з можливим відвідуванням дитиною місця проживання батька;
- надати можливість спільного відпочинку ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- надати можливість на спільне дозвілля батька з дитиною: на всі державні свята на території України, а також на день народження самої дитини - ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_3 та під час канікул дитини у школі та відпустки батька;
- надати можливість ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідувати місце проживання батька ОСОБА_1 та залишатися із ночівлею без супроводу матері;
- надати можливість ОСОБА_1 забирати дитину з дому або школи в дні побачень особисто;
- необмежене спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
- 3. Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про факти захворювання та лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- 4. Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про факти пропуску шкільних занять ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- 5. Зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про від'їзд (обставини та напрям) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі міста Судова Вишня більше ніж на 2 (два) дні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Калмикову Ю. О. Справу фактично передано судді по реєстру 11.03.2024.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
29.03.2024 ОСОБА_1 до відкриття провадження у цивільній справі звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з заявою про забезпечення позову.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.03.2024 для розгляду заяви про забезпечення позову визначено суддю Калмикову Ю. О., в провадженні якої перебуває раніше подана позовна заява ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином.
На обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що 14.02.2014 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб - відповідний актовий запис №42.
ІНФОРМАЦІЯ_6 у подружжя народився син ОСОБА_3 , про що Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції у місті Львові 12.04.2016 року здійснено актовий запис про народження №413 та видано свідоцтво НОМЕР_1 .
Подружнє життя між Позивачем та Відповідачкою не склалося і 02.02.2022 року за рішенням Галицького районного суду м. Львова шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було розірвано.
Незважаючи на те, що у вказаному рішенні суду про розірвання шлюбу місце проживання дитини не визначено, а син ОСОБА_1 зареєстрований разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 без відома та згоди ОСОБА_1 утримує малолітнього ОСОБА_3 у будинку своїх батьків у АДРЕСА_2 , постійно його залякуючи і принижуючи, руйнуючи його психіку та забороняючи будь-які контакти з батьком, бабусею, дідусем та прабабусею.
ОСОБА_1 завжди забезпечував усі потреби свого єдиного сина як у батьківському плані, так і з фінансової сторони. Між ним та сином завжди існував тісний взаємозв'язок, заснований на взаємній любові, а всі свої зусилля ОСОБА_1 спрямовував на його виховання, розвиток здібностей дитини та забезпечення усього необхідного для становлення цілісності його особистості.
Однак, знаючи, наскільки сильний взаємозв'язок існує між ОСОБА_1 та його єдиним сином, бажаючи розірвати цей зв'язок, щоб змусити батька та сина страждати, зі сторони Відповідачки та її батьків з моменту розірвання шлюбу створюються постійні штучні перешкоди, що унеможливлюють спілкування Позивача з сином.
Позивач регулярно дає кошти Відповідачу на утримання дитини.
Незважаючи на усі намагання Позивача продовжувати брати усесторонню участь у вихованні та розвитку сина після розірвання шлюбу, Відповідачка систематично не допускає жодних контактів між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Позивач навіть не має можливості поспілкуватися з ОСОБА_2 з метою спільного вирішення питання виховання дитини, оскільки вона без жодних на те пояснень та причин припинила з ним спілкування після більш ніж 7 років шлюбу лише у зв'язку з тим, що він перестав обіймати високі посади і у нього почалися проблеми зі здоров'ям, у зв'язку з чим Позивач категорично перестав влаштовувати ОСОБА_2 та її батьків.
При цьому, ОСОБА_2 та її батьки систематично вчиняють психологічне насильство відносно Позивача і його малолітнього сина, задля зустрічі з яким Позивач систематично приїжджає із м. Чернівці в м. Судова Вишня, не даючи їм можливості бачитися та спілкуватися. Натомість, вони очікують приїзду Позивача вже із заздалегідь надрукованими скаргами.
З метою прикриття своїх неправомірних та свавільних дій відносно Позивача та його сина, ОСОБА_2 подає до правоохоронних органів наклепницькі заяви про нібито вчинення ОСОБА_1 відносно неї протиправних дій, намагаючись сформувати з Позивача образ домашнього насильника, осквернити його репутацію,честь і знеславити в очах сина, залякати та змусити його забути про рідну дитину.
Кожного разу при намаганні поспілкуватися з дитиною на Позивача та його близьких родичів, зокрема ОСОБА_7 (бабусі малолітнього ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 (прабабусі малолітнього ОСОБА_8 ) ОСОБА_10 (дідуся неповнолітнього малолітнього ОСОБА_8 ) вчиняється тиск не лише зі сторони відповідачки, а й зі сторони її батьків, що полягає у недопущенні їх до дитини за місцем її фактичного проживання, безпідставному цькуванні, приниженні честі і гідності Позивача та його близьких родичів, погроз, у тому числі із застосуванням зброї.
Відповідачка не надає можливості Позивачу спілкуватися чи навіть бачити сина, влаштовує скандали та забирає дитину з шкільних занять під час навчального процесу лише для того, щоб унеможливити хоча б миттєве побачення дитини з батьком.
Відповідачка неодноразово погрожувала Позивачу із застосуванням нецензурної лайки у присутності їх спільної дитини та на очах дитини застосовувала фізичну силу до Позивача.
ОСОБА_11 , мати Відповідачки, неодноразово влаштовувала скандали в приміщенні навчального закладу, де навчається син Позивача, ображала та принижувала Позивача та його матір в присутності дитини й залякувала батьком малолітнього ОСОБА_3 .
Також слід зауважити, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Служби у справах дітей Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області з метою захисту інтересів та психологічного стану сина ОСОБА_3 .
У відповідь на подані звернення Служба у справах дітей Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області порекомендувала вирішити дане питання в судовому порядку у відповідності до ст. 157 СК України, а також засвідчила, що не має заходів впливу на свавільну та протиправну поведінку ОСОБА_2 та її батьків.
Після численних марних спроб вирішити дане питання шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, ОСОБА_4 вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Окрім того повторно наголошую суду, що Позивач повністю ізольований, як батько дитини від спілкування та участі у вихованні сина.
Відтак, зважаючи на той факт, що Позивачу протягом тривалого часу чиняться перешкоди у спілкування з сином, в результаті яких можуть бути втрачені безпосередні емоційні контакти з останнім, а розгляд даної справи може тривати досить довго, Позивач вважає про наявність підстав для забезпечення позову з згідно доводів заяви останнього.
На підставі викладеного, в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив суд забезпечити позов шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , до ухвалення судового рішення у даній справі передати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_1 кожної першої суботи місяця з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин та передати 05 квітня 2024 року з 16 годин 00 хвилин до 21 години 00 хвилин.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд враховує, що згідно з ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 128/214/21 (провадження № 61-5401св23):
«Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Судове рішення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною спрямовано на визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, проживає окремо від неї.
Заходи ж забезпечення позову, що полягають у передачі малолітнього сина батькові для побачення і спілкування за певним графіком, який на час розгляду справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною проживає окремо від неї, спрямовані на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька) для усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).
Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04.09.2018 ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов'язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.09.2021 у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21), 25.11.2020 у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 у справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09.2021 у справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).
Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави уважати, що батько, який на час вирішення справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.11.2020 у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 у справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09. 2021 у справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20), від 29.09.2021 у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21), від 31.08.2022 у справі № 545/3933/21 (провадження № 61-6056св22).
Разом з тим, результат аналізу норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22, провадження № 61-3947св23).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
При цьому, суд зауважує, що відсутнє розпорядження Органу опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» у даній справі, оскільки ОСОБА_1 звертався лише до Служби у справах дітей, а до органу опіки та піклування Судововишнянської міської ради з заявою про встановлення способів участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від дитини, з метою уникнення конфліктних ситуацій та безперешкодного спілкування і відвідування свого сина ОСОБА_1 не звертався.
Тому, з урахуванням обставин даної справи, та вказані вище вимоги закону, суд доходить висновку, що встановлення обов'язку ОСОБА_2 , до ухвалення судового рішення у даній справі передати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_1 05 квітня 2024 року з 16 годин 00 хвилин до 21 години 00 хвилин, не вирішує спір по суті, а лише спрямований на забезпечення відновлення та налагодженню емоційних контактів із батьком, і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Суд зазначає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення, виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій, що може мати негативний вплив на психоемоційний стан дитини.
Крім того, суд надає оцінку тій обставині, що такий спосіб забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому такі заходи зможуть забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною, наявність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, суд дійшов висновку про доцільність забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача надати позивачу можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з сином - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , до ухвалення судового рішення у даній справі передати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_1 кожної першої суботи місяця з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин.
Суд вважає, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як батька так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином.
Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.
При цьому, спільне проведення часу батька та дитини є співмірним заходом забезпечення позову, не порушуватиме прав позивача та не призведе до негативних наслідків для останньої, з огляду на наявність спору про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, а також те, що відповідне забезпечення позову спрямоване на відновлення довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам дитини.
Беручи до уваги наведене, суд уважає за можливе частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову, зміст якої зводиться до необхідності його спілкування з сином.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 149-151, 258-260, 353 ЦПК України,
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Забезпечити позов шляхом зобов'язання ОСОБА_2 , до ухвалення судового рішення у справі №727/2492/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Органи опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, передати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_1 кожної першої суботи місяця з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин.
Копію ухвали направити Державній виконавчій службі - для виконання, а учасникам справи - для відома.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Ю. О. Калмикова