01 квітня 2024 року
м. Київ
справа №160/13485/23
адміністративне провадження №К/990/6003/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року
у справі №160/13485/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невиплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану ним відпустку у період роботи з 01.01.2022 року по 30.12.2022 року (30 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки);
- зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористану ним відпустку у період роботи з 01.01.2022 року по 30.12.2022 року (30 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані ним у період роботи з 01.01.2022 року по 30.12.2022 року календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки та щорічної додаткової відпустки, а саме: за 30 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки.
Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ним у період роботи з 01.01.2022 року по 30.12.2022 року календарні дні щорічної основної оплачуваної відпустки та щорічної додаткової відпустки, а саме: за 30 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 7 календарних днів щорічної додаткової відпустки.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві залишено без руху з установленням скаржнику строку у 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документу про сплату судового збору в розмірі 1717, 76 грн.
12 березня 2024 року від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору в розмірі 1717, 76 грн.
Отже скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, передбачений в ухвалі Верховного Суду від 07 березня 2024 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 84, 95 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №743 від 05 серпня 2020 року, статті 19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», частини 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» у співвідношенні зі статтею 83 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про відпустки».
Також скаржник посилається на підпункти а) та в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу, та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення та становить значний суспільний інтерес.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №160/13485/23.
Витребувати із Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/13485/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська