01 квітня 2024 року
м. Київ
справа №215/3867/23
адміністративне провадження № К/990/9390/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №215/3867/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення компетенції (повноважень),
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 215/3867/23 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Зменшено розмір судового збору який підлягає сплаті ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 215/3867/23 до 1435,80 грн. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 215/3867/23 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 215/3867/23 - повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81): «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги.
Звертаючись із апеляційною скаргою цій у справі ОСОБА_1 одночасно заявляв клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням на перебування останнього у скрутному фінансовому становищі.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року розглянув зазначене клопотання та скориставшись своїм правом, передбаченим частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» зменшив ОСОБА_1 розмір сплати судового збору до 1435,80 грн, що становить 5% від річного доходу позивача. Зазначеною ухвалою суду залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та запропонував скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду цієї інстанції документ про сплату судового збору.
Зі змісту оскаржуваної ухвали суду вбачається, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року скаржник отримав 23 грудня 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду 19 січня 2024 року.
На виконання вимог ухвали суду від 10 листопада 2023 року скаржник подав заяву про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, у якій він просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, в підтвердження якого надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків відповідно до яких позивач отримав соціальні виплати, які станом на грудень 2022 року становить 2393,00 грн, а за 2022 рік - 28716,00 грн.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали шляхом надання до суду доказу сплати судового збору, а подана скаржником заява не свідчить про усунення скаржником недоліку апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору, оскільки не надав доказів сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка в силу положень частини другої статті 298 КАС України, підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов'язаних умов: 1) неусунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення установленого судом строку.
За наведених обставин та враховуючи, що заявник у строки, встановлені ухвалою суду, недоліки апеляційної скарги не усунув, колегія суддів вирішила апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 не спростовано висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №215/3867/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак
В.Е. Мацедонська