01 квітня 2024 року справа №360/604/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 360/604/23 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та стягнення сум,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- стягнути щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 31 жовтня 2022 року у розмірі 240 % від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання; надбавку за вислугу років за період по 31 жовтня 2022 року; премію за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заході з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (з 01 по 13 жовтня 2022 року з розрахунку 30000 гривень за повний місяць, з 14 по 27 жовтня 2022 року з розрахунку 100000 гривень за повний місяць, з 28 по 31 жовтня 2022 року з розрахунку 30000 гривень за повний місяць);
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати: грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік; невикористану відпустку за 2022 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити: грошову допомоги на оздоровлення; матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік; невикористану відпустку за 2022 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік, компенсації невикористану відпустку за 2022 рік;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік, компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Апелянт зазначив, що позивач виключений зі спискiв Вiйськової частини НОМЕР_1 у 2022 роцi та вибув в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 для продовження проходження вiйськової служби. Під час проходження служби у Вiйськовій частини НОМЕР_1 позивач не звертався з рапортом про отримання спірних матеріальних допомог, тому відсутні правові підстави для їх виплати після його звільнення, враховуючи продовження військової служби в іншому військовому формуванні та вимоги п. 3 роздiлу XXIII, п.п. 4, 5 роздiлу ХХIV Порядку № 260, Інструкції № 124, оскільки вiйськовослужбовець, який прибув для проходження вiйськової служби у 2022 роцi на нове мiсце служби, отримує матерiальну допомогу для оздоровлення та для вирiшення соцiально-побутових питань за цей piк за новим мiсцем служби, за умови неотримання такої допомоги за попереднім місцем служби.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2022 року № 309 ОСОБА_1 старший солдат, оператор 1 відділення протитанкових керованих ракет 1 батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 відповідно наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) №181-РС від 13.10.2022 та призначений в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 31 жовтня 2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідачем до матеріалів справи, надано письмові пояснення фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , з яких вбачається, що відповідно до вищевказаного наказу ОСОБА_1 нараховано:
- 600.00 грн - оклад за військовим званням за 31 добу жовтня 2022 року;
- 2 820,00 грн - посадовий оклад за 31 добу жовтня 2022 року;
- 1026.00 грн - 30%, надбавка за вислугу років за 31 добу жовтня 2022 року;
- 4446.00 грн - 100%, надбавка за особливості проходження служби за 31 добу жовтня 2022 року;
- 10716.00 грн - 380%, щомісячна премія за особистий внесок у загальні результати служби за 31 добу жовтня 2022 року;
- 1281,80 грн - індексація грошового забезпечення;
- 45161,29 грн - додаткова грошова винагорода за 14 діб жовтня 2022 року з розрахунку 100 000 грн за повний місяць;
- 16451,61 грн - додаткова грошова винагорода за 17 діб жовтня 2022 року з розрахунку 30 000 грн за повний місяць.
Виплати ОСОБА_1 здійснено на картковий рахунок Приватбанку в сумі 81265,16 грн.
Спірним при апеляційному перегляді є наявніть правових підстав для зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік.
Розділом XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказ Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260) врегульовано порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення.
За п.п. 1-3 Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, грошова допомога для оздоровлення виплачується за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.
Розділом XXIV Порядку № 260 передбачено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно п.п. 1, 2 Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов'язків за посадами.
За п.п. 4 Порядку № 260 військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.
Згідно п.п. 8. 9 Порядку № 260 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям, накази про звільнення яких підписано минулого року, але не виключеним зі списків військової частини, в поточному році не надається.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут № 548).
Згідно ст. 14 Статуту № 548 із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
За п. 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 року № 124, у Збройних Силах України створюються такі види документів (далі - документи): наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток, обхідний лист та інші документи, розроблені в установленому порядку.
Наказ командира (керівника) - основний розпорядчий документ командира (керівника) військової частини (установи), виданий на правах єдиноначальності. Наказ містить норми, обов'язкові для виконання підлеглими.
Рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Отже, для реалізації права на відповідну виплату вiйськовослужбовець має подати рапорт про таку виплату за мiсцем служби в період проходження служби, за результатами розгляду якого видається наказ командира (керівника) військової частини про виплату матеріальної допомоги, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 21.11.2018 року у справі № 824/166/15-а.
За матеріалами справи позивач виключений зі спискiв Вiйськової частини НОМЕР_1 у 2022 роцi та вибув в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 для продовження проходження вiйськової служби, що підтверджується поясненнями відповідача на позовні вимоги у цій справі від 11.06.2023 року № 1/630.
Станом на дату виключення зі списків Вiйськової частини НОМЕР_1 позивач не звертався з рапортом про отримання спірних матеріальних допомог до командування цієї вiйськової частини, з таким рапортом він звернуся лише 24.02.2023 року, тобто в період проходженя військової служби в іншому військовому формуванні.
Враховуючи те, що під час проходження служби у Вiйськовій частини НОМЕР_1 позивач не звертався з рапортом про отримання спірних матеріальних допомог, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх виплати після звільнення, з урахуванням продовження військової служби позивачаем в іншому військовому формуванні у 2022 році та вимоги п. 3 роздiлу XXIII, п.п. 4, 5 роздiлу ХХIV Порядку № 260, за якими вiйськовослужбовець, який прибув для проходження вiйськової служби у 2022 роцi на нове мiсце служби, отримує матерiальну допомогу для оздоровлення та для вирiшення соцiально-побутових питань за цей piк за новим мiсцем служби, за умови неотримання такої допомоги за попереднім місцем служби.
Таким чином, права позивача на соціальний захист в частині невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік не порушено відповідачем.
Крім того, такі виплати позивач може отримати за новим місцем служби при дотриманні ним відповідного порядку звернення з рапартом до керівництва.
Також, є передчасними позовні вимоги до відповідача про компенсацію невикористаної відпустки за 2022 рік, з таких підстав.
Розділом XXXI Порядку № 260 передбачено виплату грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби, за п. 3 якого у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Згідно п. 5 розділу XXXI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Отже, правовою підставою для виплати компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовцям є звільнення з військової служби, в даному випадку позивач виключений зі спискiв Вiйськової частини НОМЕР_1 у 2022 роцi та того ж року вибув в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 для продовження проходження вiйськової служби, тобто продовжує військову службу.
Враховуючи наведені норми, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені позову в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік, компенсації невикористану відпустку за 2022 рік; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік, компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, неправильно вирішив справу, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в частині задоволених позовних вимог, в решті - без змін.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволені позову, питання щодо розподілу судових витрат апеляційним судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 360/604/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та стягнення сум - скасувати в частині:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати солдату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік, компенсації невикористану відпустку за 2022 рік;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутовних питань у розмірі окладу за званням за 2022 рік, компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік.
Прийняти нову постанову в цій частині про відмову у задоволені позову.
В решті рішення суду залишити без змін.
Повний текст постанови складений 1 квітня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв