20 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/15874/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Краснової О.Р.,
представника позивача Дороги-Воробйової А.Ю.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказу, припису,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 27.09.2023 №120-РС (по особовому складу) в частині переведення ОСОБА_2 в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби;
-визнати протиправним та скасувати припис, виданий на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 324 від 02.10.2023, яким ОСОБА_2 запропоновано прибути до Військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 13.11.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У строк встановлений судом, відповідачем подано відзив на позов, в якому вказує, що позов є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню повністю; наголошує, що діяли в межах вимог чинного законодавства; довідка військово-лікарської комісії від 06.06.2023 не містить індивідуальних обмежень, встановлених позивачу, з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи; в ній лише визначені обмеження по конкретним видам служб, які протипоказані позивачу.
Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якому наголошує, що відповідач не спростував позовні вимоги та не довів правомірність своїх рішень жодним допустимим доказом, оскільки ОСОБА_2 згідно довідки військово-лікарської комісії від 06.06.2023 №10952 обмежено придатний до військової служби та непридатний до служби у десантно-штурмових військах. Також заявив клопотання про залучення другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ).
Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що оскаржуваний наказ містить припис про зарахування позивача в розпорядження командира в/ч НОМЕР_3 та не містить припису про призначення на посаду. Рішення про призначення на посаду та встановлення порядку проходження служби, з урахуванням стану здоров'я визначає командир військової частини в розпорядженні, якої перебуває військовослужбовець.
Ухвалою суду 27.11.2023 клопотання представника позивача - адвоката Дороги-Воробйової Аліси Юріївни - задоволено повністю; залучено до участі у справі №620/15874/23 в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ).
Ухвалою суду від 15.01.2024 вирішено провести розгляд справи №620/15874/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказу, припису - за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 31 січня 2024 року.
Ухвалою суду від 05.02.2024 задоволено заяву представника позивача - адвоката Дороги-Воробйової Аліси Юріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 19.02.2024 о 14:00 год, у справі в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Дороги-Воробйової Аліси Юріївни. Ухвалою суду від 19.02.2024 строк підготовки справи до розгляду по суті продовжено до 10:00 год. 05 березня 2024 року.
Військовою частиною НОМЕР_2 поданий відзив на позов, в якому вказують, що припис А4784 № 324 від 02.10.2023, яким ОСОБА_2 запропоновано прибути до Військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби не містить обов'язкових для виконання позивачем вимог, не містить управлінських рішень щодо позивача на не впливає на зміну обсягу його прав, свобод та законних інтересів, а його зміст носить рекомендаційний характер та просять у зв'язку з цим закрити в цій частині провадження по справі.
Ухвалою суду від 05.03.2024, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відмовлено Військовій частині НОМЕР_2 в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі в частині визнання припису, виданого військовою частиною НОМЕР_2 від 02.10.2023 №319, оскільки припис є актом індивідуальної дії та може бути оскаржений в судовому порядку.
Ухвалою суду від 05.03.2024, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті 20.03.2024 о 15.00.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив на позов.
Представник Військової частини НОМЕР_1 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити позивачу в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник Військової частини НОМЕР_2 про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що позивач є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, виданого 16.06.2022 та є внутрішньо переміщеною особою, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою внутрішньо переміщеної особи, наявної в матеріалах справи (а.с. 23).
Згідно військового квитка , серія НОМЕР_5 , виданого 21.01.2013 (а.с.12-14) позивач, солдат у Збройних Силах України з січня 2023 року та служив у Військовій частині НОМЕР_2 .
З довідки військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 06.06.2023 №10482 слідує, що позивач має ряд захворювань, які пов'язані з проходженням служби та є обмежено придатним до військової служби (8).
Відповідно до наказу командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) від 27.09.2023 №120-РС позивача звільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира НОМЕР_6 зенітного ракетного полку (Військової частини НОМЕР_3 ) (а.с.42).
З наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 02.10.2023 №324 слідує, що позивач з 02.10.2023 справи та посаду здав і вибув до нового місця служби; з 02.10.2023 з усіх списків особового складу виключений (а.с.11).
На підставі наказу Військової частини НОМЕР_2 від 02.10.2023 №324 Військовою частиною НОМЕР_2 виданий припис солдату ОСОБА_2 , яким йому запропоновано 02.10.2023 вибути до Військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби, строк прибуття 03.10.2023 (а.с.7).
Судом також встановлено, що Військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_3 підпорядковуються командуванню Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Вирішуючи спір про суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX та від 16.11.2022 №2738-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено відповідні Укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023 та від 05.02.2024 №49/2024, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 18.08.2023 строком на 90 діб, з 05 год. 30 хв. 16.11.2023 року строком на 90 діб, а потім з 05 год. 30 хв. 14.02.2024 строком на 90 діб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина 2 статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України (частина 2 статті 2 Закону № 2232-XII).
Згідно частин 1, 13 статті 6 Закону №2232-XII військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.
Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Підпунктом «г» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення). Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які визнані ВЛК обмежено придатними до військової служби, визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону № 2232-XII).
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 визначає Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (далі - Положення).
Згідно пункту 251 Положення в особливий період військовослужбовці проходять військову службу, резервісти призиваються на військову службу, а військовозобов'язані виконують військовий обов'язок у запасі в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження військової служби в особливий період.
Відповідно до підпункту 7 пункту 252 Положення військовослужбовці, які переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов'язані, приписані на посади до військових частин, та резервісти, призначені на посади до військових частин, після призову приступають до виконання обов'язків за цими посадами з моменту їх призначення наказами по стройовій частині відповідно до мобілізаційного призначення.
Пунктом 256 Положення встановлено, що залежно від правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях, призначення військовослужбовців на посади та переміщення по службі проводяться наказами по особовому складу посадових осіб, які мають право призначення військовослужбовців на посади у мирний або у воєнний час згідно з номенклатурою посад.
У разі проведення організаційно-штатних заходів під час особливого періоду військовослужбовці військової служби за призовом, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі та є придатними до проходження військової служби за станом здоров'я, переміщуються на інші посади, передбачені штатами воєнного часу, або приймаються на військову службу за контрактом (у тому числі після демобілізації чи прийняття Президентом України рішення про звільнення громадян з військової служби за призовом) чи направляються на курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів або сержантів (старшин) або на курс перепідготовки за дефіцитною для Збройних Сил України спеціальністю.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153.
Відповідно до підпункту 4.17 Інструкції від 10.04.2009 №170 зарахування військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб здійснюється з урахуванням, серед визначених, таких особливостей: у порядку переміщення по службі звільнення з посади однієї номенклатури посад і зарахування військовослужбовців у розпорядження іншої номенклатури посад, між якими немає взаємин підпорядкованості, проводяться наказом вищої посадової особи.
Згідно пункту 90 Положення необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки військової служби з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
Згідно статті 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальники) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділ) і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
З огляду на вищенаведене, командир (начальник), який має право призначати військовослужбовця на відповідну посаду на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії, повинен прийняти відповідне рішення.
Як встановлено судом вище, позивач 06.06.2023 пройшов медичний огляд та визнаний обмежено придатним до військової служби, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 06.06.2023 №10482 та не заперечується відповідачами (8).
У зв'язку з визнанням позивача обмежено придатним до військової служби Командувач Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) наказом від 27.09.2023 №120-РС звільнив ОСОБА_2 від займаної посади і зарахував у розпорядження командира НОМЕР_6 зенітного ракетного полку (Військова частина НОМЕР_3 ) (а.с.42).
На підставі наказу Командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27.09.2023 №120-РС командир Військової частини НОМЕР_2 , в якій служив позивач, наказом від 02.10.2023 №324 виключив останнього з 02.10.2023 з усіх списків особового складу та вказав, що позивач з 02.10.2023 справи та посаду здав і вибув до нового місця служби (а.с.11).
На підставі наказу Військової частини НОМЕР_2 від 02.10.2023 №324 Військовою частиною НОМЕР_2 виданий припис солдату ОСОБА_2 , яким йому запропоновано 02.10.2023 вибути до Військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження служби, строк прибуття 03.10.2023 (а.с.7).
Позивач не погоджується з рішеннями відповідачів з тих підстав, що оскільки він військово-лікарською комісією визнаний обмежено придатним до військової служби, а тому не може служити у Десантно-штурмових військах відповідно до підпункту «г» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402.
Проте суд не погоджується з доводами позивача з тих підстав, що останнього наказом від 27.09.2023 №120-РС Командувача Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лише зараховано у розпорядження командира НОМЕР_6 зенітного ракетного полку (Військова частина НОМЕР_3 ); його посада оскаржуваним наказом не визначена.
Натомість підпунктом «г» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення).
Суд зауважує, що довідка військово-лікарської комісії від 06.06.2023 №10482 не містить індивідуальних обмежень, встановлених позивачу, з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи; в ній лише визначені обмеження по конкретним видам служб, які протипоказані позивачу.
Отже особи, визнані обмежено придатними до військової служби можуть служити у підрозділах забезпечення, зокрема, десантно-штурмових військах.
Згідно пункту 256 Положення призначення військовослужбовців на посади та переміщення по службі проводяться наказами по особовому складу посадових осіб, які мають право призначення військовослужбовців на посади у мирний або у воєнний час згідно з номенклатурою посад.
Крім того суд зауважує, що оскаржуваний припис від 02.10.2023 виданий на підставі наказу Військової частини НОМЕР_2 від 02.10.2023 №324, проте станом на момент розгляду даної справи вказаний наказ чинний, не скасований та позивачем не оскаржений.
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що дії відповідачів правомірні та узгоджуються з вимогами встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 227,241-243,246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01 квітня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ).
Суддя В.В. Падій