29 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/1977/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги згідно п.7.1 роз. ХV ''Прикінцеві положення'' Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' та зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 10 пенсій за віком на день призначення пенсії відповідно до п.7.1 роз. ХV ''Прикінцеві положення'' Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з набуттям необхідного стажу як працівник освіти у відповідності до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV вважає, що має право на призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 14.02.2024, що підтверджується довідкою в матеріалах справи (а.с.30), однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався. При цьому, суд зазначає, що відповідачем згідно штампу на конверті подано відзив на позов 07.03.2024 без клопотання про поновлення процесуального строку на його прийняття, як наслідок поданий понад строк відзив не може бути прийнятий судом до уваги.
В матеріалах справи наявна відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 28.10.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З наданих позивачем документів судом встановлено, що позивач, у тому, числі працювала за сумісництвом в період з 1991 року по 2002 рік, а саме: вчителем етики в Ніжинській середній школі-гімназії № 16 з 13.01.1992 по 25.05.1992; вчителем біології в Ніжинській середній школі-гімназії №16 з 01.09.1992 по 30.09.1992, з 01.09.1993 по 20.07.1994; вчителем біології в Ніжинській школі-гімназії № 3 з 01.09.1994 по 01.06.1995, з 01.09.1995 по 20.09.2002.
12.01.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням №253950010382 від 18.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивачу у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У вказаному рішенні, зокрема, зазначено, що робота за сумісництвом право на пенсію за вислугу років не дає. Згідно наданих документів, страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 21 рік 2 місяці 27 днів, а саме з 05.07.2002 по 30.09.2023. Оскільки на день досягнення пенсійного віку у заявниці відсутні 30 років стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій позивачу відмовлено (а.с.12).
Листом від 22.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення (а.с.11).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
За змістом частини 1 Закону №1058-IV, даний Законом регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1191 цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"; переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".
Пунктом 5 Порядку №1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-IV, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 по справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Як слідує з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №253950010382 від 18.01.2024, підставою для невиплати грошової допомоги позивачу визначено те, що остання на час досягнення пенсійного віку не набула 30 років страхового стажу за вислугу років, в період з 1991 по 2002 ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя за сумісництвом, а тому призначити грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону немає можливості.
З наведеними висновками відповідача суд не погоджується, оскільки право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.
Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм, зарахування роботи на посаді вчителя до педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), отже період роботи позивача вчителем англійської мови за сумісництвом у спірний період зараховується до педагогічного стажу.
Враховуючи вищенаведене, твердження відповідача про те, що позивач має страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» менше 30 років є безпідставним.
Оскільки зібраними по справі доказами підтверджено, що позивач на день досягнення пенсійного віку працювала на посаді, яка входить до переліку педагогічних посад, визначених постановою Кабінету Міністрів України №909 та має загальний страховий стаж більше 30 років на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу спірної грошової допомоги.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 27.02.2018 по справі № 470/402/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача №253950010382 від 18.01.2024 про відмову позивачу у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню та передбачена пунктом 7-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №253950010382 від 18.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню та передбачена пунктом 7-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повне судове рішення складен0 29.03.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО