Справа № 307/685/24 Провадження № 3/307/309/24
01 квітня 2024 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу, яка надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 341466 від 19 лютого 2024 року водій ОСОБА_1 19 лютого 2024 року о 00 год. 40 хв. в с. Красна по вул. Центральна, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, керував автомобілем «Мітсубісі L 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожного руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він відвіз свою знайому ОСОБА_2 додому і в с. Красна, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, він виїжджав з другорядної дороги і в цей час його автомобіль заблокували працівники поліції, підійшли до нього та почали йому говорити, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, при цьому, бодікамери у них включені не були. На такі звинувачення він їм відповів, що він не вживає алкогольні напої, позаяк працює водієм вантажівки та зранку їде у відрядження у рейс на великовантажному автомобілі. Після цього поліцейський включив мобільний телефон та почав проводити відеозйомку, а другий поліцейський його запитав, чи пройде він огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, а чи поїде з ними в лікарню. Він спочатку не зрозумів як буде проходити процедура огляду на місці і як він має проїхати в лікарню для такого огляду, а тому спочатку відмовився, бо це, на його думку, зайняло б багато часу і його автомобіль залишився би на вулиці у нічну пору. В цей час поліцейський виключив мобільний телефон та припинив зйомку. Однак, його знайома дівчина, яка сиділа з ним у його автомобілі, сказала, що відвезе його автомобіль додому, а він щоб погодився проїхати з патрульними в лікарню на проведення огляду на стан сп'яніння, щоб зняти усі сумніви у правдивості його слів про те, що він алкогольні напої не вживав. На що працівники поліції сказали, що вже пізно погоджуватися, оскільки зйомка припинена і вони будуть складати протокол про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався і він у протоколі не підписувався. Просить закрити справу в зв'язку з відсутністю у його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 19 лютого 2024 року о 00 год. 40 хв. ОСОБА_1 підвозив її додому з села Красна в селище Дубове, Тячівського району, Закарпатської області, Україна. Коли вони виїжджали на головну дорогу, то дорогу їх автомобілю перекрив автомобіль поліцейських, які вийшли з автомобіля та підійшли до їх автомобіля. Поліцейські почали казати ОСОБА_3 , що з нього чути запах алкоголю та що йому слід проїхати в лікарню. При цьому, бодікамери у поліцейських були відсутні і один з них включив мобільний телефон та почав здійснювати відеозйомку. ОСОБА_1 спочатку не зрозумів як цю процедуру слід проходити і яким чином він поїде в лікарню у такий пізній час, на що вона йому сказала, що зможе забрати його автомобіль і поїхати додому сама, а він нехай поїде з поліцейськими в лікарню. Однак, коли ОСОБА_4 повідомив поліцейським, що хоче їхати з ними в лікарню, то вони на цей час вже виключили мобільний телефон і сказали, що оскільки зйомку вже припинено, то нікуди вони їхати не будуть, а він буде притягнутий до відповідальності за керування в стані алкогольного сп'яніння. Свідок показала, що ОСОБА_1 алкоголь того дня не вживав, його поведінка відповідала обстановці і ніякого запаху алкоголю із ОСОБА_5 чутно не було. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейські не складали і підписувати такий ОСОБА_1 не давали.
Поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що відносно ОСОБА_1 ним було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відеозйомку було припинено після того як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та відмовився їхати на огляд у лікарню. Відеофіксація складання протоколу про адміністративне правопорушення не здійснювалася.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП України передбачено, що адміністративна відповідальність настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 5 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним
До матеріалів справи долучений диск з відеозаписами з реєстратора патрульного автомобіля, який складається з двох окремих відеозаписів без наявності звуку:
- на першому відеозаписі, який триває три хвилини з 00 годин 36 хвилин по 00 годин 39 хвилин, зафіксовано рух автомобіля патрульних, на якому встановлений реєстратор, в темну пору доби по дорозі, та в подальшому цей автомобіль робить розворот, проїжджає декілька метрів, потім звертає направо на другорядну дорогу, де блокує автомобіль ОСОБА_1 і зупиняється. О 00 годин 39 хвилин відеозапис закінчується;
- на другому відеозаписі, який триває одну хвилину з 00 годин 39 хвилин по 00 годин 40 хвилин, зафіксовано як двоє працівників поліції виходять із службового автомобіля і підходять до автомобіля ОСОБА_1 та починають із ним про щось розмовляти. Звук на цьому відеозаписі також відсутній. Потім на 00 годин 40 хвилин відеозапис закінчується.
Третій відеозапис не містить ані номера бодікамери поліцейського, ані часу фіксації та звук на цьому відеозаписі майже відсутній, що свідчить про те, що вказаний відеозапис зафіксовано не на бодікамеру поліцейського та він є неналежної якості.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи мають вибірковий та фрагментарний характер, здійснені без включення портативного відеореєстратора - бодікамери з моменту початку виконання службових обов'язків, відеозйомка не ведеться безперервно до її завершення, та на диску, наданому до матеріалів справи, відсутні матеріали відеофіксації з бодікамери поліцейського щодо зазначеної події, відсутній момент відеофіксації з бодікамери поліцейського повідомлення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, роз'яснення порядку проведення огляду, а також не зафіксована відмова останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та момент складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, уповноважений орган не додав до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозапис фіксації з бодікамери поліцейського обставин зазначеної події, не зазначив такий відеозапис у протоколі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги чинного законодавства щодо доведеності всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Суддею встановлено, що відеофіксація здійснювалась працівниками поліції з порушенням вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, а тому суддя не приймає його як належний доказ у справі.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Суд наголошує, що сам обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Такий висновок неоднаразово висловлений Європейським судом з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд зауважує, що в справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КУпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя: М.М. Сойма