Справа № 560/834/24
іменем України
01 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18.03.2023 - 20.12.2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2023 року по 20.12.2023 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення 18.03.2023 р. - 20.12.2023 року, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, з врахуванням проведених виплат.
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2023 по 20.12.2023 року.
5. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у зв'язку із переведенням на нове місце служби 18.03.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не у повному обсязі виплачено грошове забезпечення та не виплачено індексацію грошового забезпечення за спірний період, а також не виплачено підйомну допомогу у зв'язку з переведенням на нове місце служби. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 19.06.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 05.02.2024 суд залучив до участі у справі №560/834/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, як другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що нарахування та виплата коштів військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня фінансова служба. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що що пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність 29.01.2020, проте сама Постанова № 704 викладена в редакції Постанови № 103, де в пункті 4 зазначено: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Вказує, що згідно з абз.18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами). Вказана норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалася, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Звертає увагу, що солдат ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка була відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 , а згодом він був переведений до ІНФОРМАЦІЯ_7 , який, в свою чергу, також є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто фактично позивач проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є юридичною особою публічного права, в межах якої переводився. Звертає увагу, що в період проходження позивачем військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_9 , із рапортом про надання йому підйомної допомоги останній не звертався, наказ про призначення такої допомоги відповідачем-1 не видавався. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022р. №3, солдата ОСОБА_1 , призваного під час загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_1 ), з 1 березня 2022 року зараховано до списків особового складу частини та поставити на всі види забезпечення, призначено на посаду - водієм автомобільного відділення.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 21.03.023р. №63 солдата ОСОБА_1 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по особовому складу) від 14.03.2023р. №26-РС зараховано до списків особового складу та призначено та з 21.03.2023р. на посаду стрільця першого відділення охорони першого взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 20.12.2023р. №334 старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця першого відділення охорони першого взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (по особовому складу) від 09.10.2023р. №508-РС, увільнено від займаної посади та призначено на посаду солдата резерву військової частини НОМЕР_2 , та переведено до нового місця служби - с. Новомиколаївка Запорізької області.
06.01.2024 року позивач направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за 2023 рік, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2023 по 20.12.2023 року та підйомну допомогу у зв'язку із переведенням на нове місце служби 18.03.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Станом на момент подання позовної заяви відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 так позивачу не надходила.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір в частині позовних вимог щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18.03.2023 - 20.12.2023 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні), з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018, суд враховує наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Згідно статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів..
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 704 було підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24.02.2018 набула чинності постанова № 103, пунктом 6 якої пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та не чинним пункт 6 постанови № 103.
Відтак, починаючи з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Суд також враховує, що згідно з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон України 1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Під час розгляду і вирішення цієї справи суд виходить із того, що положення пункту 4 постанови № 704 та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1774-VIII підлягають солідарному застосуванню.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704.
Як зазначає відповідач, норми постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 оприлюднені на офіційному сайті Верховної Ради України без урахування рішення суду у справі № 826/6453/18, а відтак вони застосовувалися у відповідній редакції.
Разом з цим, 20.05.2023 набрала чинності Постанова КМУ від 12.05.2023 481, згідно пункту 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та викладено абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, може бути застосований до 19.05.2023.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в цій частині та з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 18.03.2023 по 19.05.2023 перерахунок грошового забезпечення, а також інших належних йому за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2023 по 20.12.2023 року, суд зазначає наступне.
Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно з статтею 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Зі змісту наведених норм слідує, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення військовослужбовців.
Водночас суд зазначає, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.
Суд звертає увагу, що вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023 року.
Таким чином, суд не встановив протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2023 по 20.12.2023.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не довів правомірність заявлених позовних вимог у цій частині позову, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у зв'язку із переведенням на нове місце служби 18.03.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає таке.
Статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» врегульовується продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затверджено Наказом Міністерства оборони України № 45 від 05.02.2018 року (надалі Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв'язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби; добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім'ї, який переїхав разом з ним.
З матеріалів справи суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022 №3, позивача, як солдата, призвано під час загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_1 ).
Таким чином, оскільки позивач призваний на військову службу по мобілізації та є військовослужбовцем рядового складу (солдат), в той час, як в силу вищевказаних норм закону, правом на отримання підйомної допомоги наділені військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом та є особами офіцерського складу, позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням обставин у цій справі, положень чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.03.2023 по 19.05.2023, а також інших належних йому за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити ОСОБА_1 з 18.03.2023 по 19.05.2023 перерахунок грошового забезпечення, а також інших належних йому за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя В.К. Блонський