Справа № 560/66/24
іменем України
01 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Городоцького сектору про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Городоцького сектору, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність міграційної служби України в Хмельницькій області (УДМС у Хмельницькій області) в особі Городоцького сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (УДМС у Хмельницькій області) щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому на ім'я ОСОБА_2 , відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992р. №2503-XІІ.
2. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (УДМС у Хмельницькій області) в особі Городоцького сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (УДМС у Хмельницькій області) оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому на ім'я ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XІІ, з проставленою відміткою місця проживання (що передбачено пунктами 6, 7 Положення №2503-XII) - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не оформлюючи неповнолітньому паспорт у формі паспортної книжечки суб'єкт владних повноважень, яким є територіальний орган ДМС, а саме, Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (УДМС у Хмельницькій області), яке здійснює свої повноваження через територіальний підрозділ, Городоцький сектор Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області (УДМС у Хмельницькій області), порушує його права та інтереси. Вважає, що оформлення неповнолітньому паспорта старого зразка ніяким чином не порушує діюче законодавство України та не суперечить йому, а відмовою в задоволенні заяви порушуються особисті права неповнолітнього, що не відповідає основоположним приписам Конституції України, зокрема, ч.2 ст.32, створює небезпеку тотального контролю над особистістю, порушує основоположні права і свободи людини, та несе в собі загрозу порушення інших економічних і соціальних прав людини. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 03.01.2024 суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 17.01.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідачем розглянуто заяву позивача та надіслано письмову відповідь, у якій роз'яснено порядок звернення за паспортом громадянина України у формі книжечки та визначений законодавством перелік документів, які необхідно подати. Вказує, що позивач до заяви довільної форми від 28.07.2023 не додав законодавчо встановлених документів, що є передумовою для розгляду питання щодо видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, а саме:
1. заяву за формою Додатку 1 Тимчасового порядку;
2. оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них) - позивач надав копії паспорта матері;
3. довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи.
Стверджує, що за відсутності документів, перелік яких встановлено чинним законодавством, відповідач позбавлений можливості видати паспорт громадянина України будь-якого зразка (передбаченого чинним законодавством). На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
28.07.2023 ОСОБА_2 особисто та разом із законним представником, своєю матір'ю, ОСОБА_1 звернувся до Городоцького сектору УДМС у Хмельницькій області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. До вказаної заяви заявник додав: копію свідоцтва про народження дитини, 2 фотокартки розміром 3.5*4,5, довідку на підтвердження місця проживання неповнолітнього та копію паспорта матері, як законного представника. У заяві також зазначено, що оригінали вищевказаних документів також надаються для завірення їх копій.
16.08.2023 Городоцьким сектором УДМС у Хмельницькій області направлено позивачу лист-відповідь, яким роз'яснено позивачу порядок звернення для отримання такої послуги. У листі вказано, що заявник не подав довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи, оригінали документів, визначених пунктом І Розділу ІІІ Тимчасового порядку, а також рішення суду, що набрало кипи законної сили про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадяни на України зразка 1994 року.
ОСОБА_2 30.09.2023 повторно звернувся до Городоцького сектору УДМС у Хмельницькій області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. У заяві вказав, що необхідні документи подавалися разом із заявою від 28.07.2023.
26.10.2023 Городоцьким сектором УДМС у Хмельницькій області направлено лист- відповідь, яким повторно роз'яснено позивачу порядок звернення для отримання такої послуги з аналогічним змісто до листа від 16.08.2023.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо оформлення та видачі її неповнолітньому синові паспорта у вигляді книжечки протиправною, тому звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI від 20.11.2012 (далі - Закон №5492-VI), документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з ч. 1, 2 ст.21 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч.3 ст.13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення №2503-XII), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт" На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до п.3 Постанови №302, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється. Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Також суд звертає увагу на те, що пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про захист персональних даних" № 2297-VI від 01.06.2010 (далі - Закон №2297-VI), мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до ст.2 Закону № 2297-VI, персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згідно з ч. 5, 6 ст.6 Закону № 2297-VI, обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Суд зазначає, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.
Слід також враховувати, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.
Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17, дану справу необхідно визнати типовою та згідно частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові, які полягають у наступному.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення №2503-XII, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1 розділу VІ Тимчасового порядку визначено, що для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає: 1) заяву про втрату/викрадення паспорта (далі - заява про втрату паспорта) за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку; 2) рішення суду; 3) заяву; 4) дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта); 6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (і яке входить у перелік документів для отримання відповідного паспорту).
Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2020 року по справі №240/575/20 також вказав, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами.
Також відповідно до п.1 розділу VІ Тимчасового порядку, у разі оформлення паспорта замість втраченого/викраденого, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив свою діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи. Для оформлення паспорта замість втраченого/ викраденого, рішення суду не подається, якщо паспорт, який було втрачено/викрадено оформлювався на підставі рішення суду.
Отже, такий порядок регулює питання оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Зазначений нормативний акт врегулював лише окремі правовідносини (коли особа вже зверталася до суду та на користь якої відповідне рішення), однак у разі, якщо особа не зверталися до суду, це не свідчить про відсутність у такої особи права на оформлення паспорта у формі книжечки.
Суд зазначає, що заява ОСОБА_2 , сина позивача, від 28.07.2023, подана ним у довільній формі.
У той же час, Порядок, затверджений Наказом МВС України №320 від 13.04.2012, втратив чинність згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ №161 від 01.03.2018.
Разом з тим, п. 1 розділу Загальні положення Тимчасового порядку передбачає, що цей Тимчасовий порядок визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Інші нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України або інших органів питання форми заяви щодо видачі паспорта не визначають.
У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 звертався до відповідача із заявою-анкетою, форма якої передбачена вказаним Тимчасовим порядком №456.
У той же час, вимога або рекомендація відповідача подати заяву саме за такою формою, а також інші документи, передбачені саме цим Порядком, також не може розглядатись як цілком правомірна, оскільки, як зазначається вище, вказаний Тимчасовий порядок стосується оформлення паспорту особі, щодо якої вже прийняте рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
У той же час, зазначене ніяк непов'язане з невиконанням або недотриманням вимог закону самим заявником, оскільки вказані обставини фактично від її волі не залежать.
На думку суду, вказана ситуація правової невизначеності, яка пов'язана з тим, що є незрозумілим, який саме зразок заяви повинен був бути поданий, не позбавляє заявницю права на вирішення питання, з яким вона звернулась до уповноваженого органу, по суті.
Щодо доводів відповідача про неподання заявницею усіх необхідних документів при зверненні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 24 Постанови КМУ №302 від 25.03.2015, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
Таким чином, суд наголошує, що працівник відповідача зобов'язаний перевірити пакет документів, поданих заявником, та у разі подання не всіх необхідних документів - поінформувати заявника.
Згідно заяви ОСОБА_2 від 28.07.2023, останній окрім копій документів, зазначених у заяві, подавав разом оригінал свідоцтва про народження та оригінал паспорту матері, довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.
Доказів протилежного відповідач в ході розгляду справи не надав.
Також відповідач у відзиві зазначає, що заявником не було подано довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи.
Суд звертає увагу, що довідка №558 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, видана 27.07.2023 Сатанівською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області, є належним доказом місця реєстрації проживання особи відповідно до Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 №1871-IX.
Як уже зазначалось, видача паспорта громадянина України у формі книжечки можлива лише на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (і яке входить у перелік документів для отримання відповідного паспорту згідно п.1 розділу VІ Тимчасового порядку).
Отже, син позивача буде мати об'єктивну можливість подати усі визначені п.1 розділу VІ Тимчасового порядку документи до відповідача лише після отримання відповідного рішення суду.
Водночас відповіді Городоцького сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 16.08.2023 та від 26.10.2023 суд розцінює саме як неправомірну відмову у вчиненні дій щодо оформлення та видачі паспорта у формі книжечки. Адже, по перше, чинним законодавством чітко не визначено форми відповідного рішення. І, по друге, зазначена відповідь надана на звернення, яке стосувалось реалізації права на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, тоді як цією відповіддю у реалізації такого права відмовлено. Отже, вказаною відповіддю відповідач, як суб'єкт владних повноважень, вчинив владні управлінські дії, якими порушено права та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Тобто, такі дії можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
За таких обставин суд дійшов висновку про визнання протиправними дій територіального органу ДМС України щодо відмови в оформленні неповнолітній дитині позивача паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки та зобов'язання відповідача оформити та видати вказаній особі такий паспорт відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 139 КАС України підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Городоцького сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, викладену у листі за №КО-95/6/6802-23/6817.23/141-23 від 16.08.2023, щодо видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Городоцький сектор Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 )
Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Городоцького сектору (вул. Грушевського, 87, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 37864148)
Головуючий суддя В.К. Блонський