Справа № 560/21929/23
іменем України
01 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії з 01.03.2022 шляхом невиплати індексації базового ОСНП та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України за № 11/17 від 19.11.2021, без застосування обмежень розміру пенсії, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду в подальшому з урахуванням індексації з виплатою недосплаченої з 01.03.2022 суми різниці пенсії (з врахуванням виплачених сум).
В обґрунтування позову зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.08.2021, в результаті якого розмір пенсії склав 32184,50 грн. Однак, з 01.03.2022 відповідач обмежив розмір грошового забезпечення не врахувавши індексацію пенсії відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 № 118. Листом від 15.12.2023 відповідач повідомив, що рішенням суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23 не зобов'язано проводити перерахунки пенсії без обмеження максимальним розміром в подальшому без урахування індексації. Вважає, що відповідач протиправно застосував до пенсії обмеження максимальним розміром з 01.03.2023. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що на виконання Постанови №118 призначений розмір пенсії позивача з 01.03.2022 (з урахуванням коефіцієнта індексації 1,14) складає 36639,84 грн. (без обмеження максимальним розміром), до виплати розмір пенсії з урахуванням виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23 склав 32184,50 грн, оскільки вказаним рішенням не зобов'язано проводити перерахунки пенсії без обмеження максимальним розміром в подальшому без урахування індексації.
Ухвалами від 26.03.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про залишення позову без розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області й отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням від 17.01.2022 у справі №560/17973/21 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2019 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження максимального розміру, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням від 21.03.2023 у справі №560/12766/22 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2022 по день проведення перерахунку.
Рішенням від 14.04.2023 у справі №560/866/23 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки, виданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/17 від 19.11.2021, без застосування обмежень розміру пенсії, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду, та з урахуванням раніше виплачених сум.
06.11.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою в якій просив виконати рішення суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23.
Листом від 17.11.2023 відповідач повідомив, що на виконання зазначеного рішення суду проведений перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум пенсій з 01.08.2021 згідно довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України в розмірі 89% сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.08.2021 склав 32184,50 грн, з 01.12.2023 розмір пенсійної виплати становить 32184,50 грн.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою від 10.12.2023 про виплату пенсії з урахуванням підвищення 14%, нарахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 без обмеження максимальним розміром.
Листом від 15.12.2023 пенсійний орган повідомив, що рішенням суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23 не зобов'язано проводити перерахунки пенсії без обмеження максимальним розміром в подальшому без урахування індексації, тому розмір виплати з 01.03.2022 складає 32184,50 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії з 01.03.2023 максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 8 пункту 6 розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.".
У зв'язку з внесенням змін до статті 43 Закону №2262-ХІІ частина п'ята стала вважатися частиною сьомою.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIІІ частину 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням від 20.12.2016 №7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто, 20.12.2016.
Конституційний Суд України виходив із того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
Враховуючи викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Посилання відповідача на Закон №3668-VI, який встановив обмеження розміру пенсії, і діє на даний час, суд також вважає необґрунтованим з таких підстав.
Згідно з положеннями частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ зі змінами, внесеними згідно з Законом №911-VIII та Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ, максимальний розмір пенсії призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та внесенням до нього змін згідно з Законом №911-VIII та Законом №1774-VIII, були внесені аналогічні зміни до частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню одних і тих самих спірних правових відносин щодо обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців та визнано, що таке обмеження не відповідає статті 17 Конституції України.
Отже, обмеження максимального розміру пенсії осіб, які її отримують згідно з Законом №2262-XII не застосовується.
Висновки щодо відсутності підстав для застосування частини 1 статті 2 Закону №3668-VІ зазначені у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постановою від 24.09.2021 у справі №370/2160/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 ухвалено 20.12.2016, то саме з цієї дати частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність.
Крім того, рішенням від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Вирішуючи спір, щодо правомірності виплати позивачу пенсії з 01.03.2023 з обмеженням її розміру максимальним розміром, суд враховує таке.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Право позивача на отримання пенсії з 01.08.2021 без застосування обмежень розміру, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду встановлене рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №560/866/23, яке набрало законної сили 01.11.2023. Цим рішенням також суд з метою ефективного захисту права на пенсійне забезпечення, а також недопущення подальших порушень, які обумовлюють необхідність в черговий раз звертатись до суду вирішив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача без встановлення необґрунтованих і неправомірних обмежень, яким вже надавалась правова оцінка судовими органами під час розгляду інших справ щодо пенсійного забезпечення позивача.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, відсутність підстав для обмеження пенсії позивача, максимальним розміром з 01.08.2021, в тому числі і під час перерахунків, здійснених після цієї дати, не потребує доказуванню.
Разом з тим, суд вважає, що спір щодо правомірності обмеження пенсії позивача, максимальним розміром під час перерахунків, здійснених після 01.08.2021 в процесі виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23, не є новим (окремим) спором, що виник з 01.03.2023, оскільки цим рішенням суд не тільки визнав право позивача на отримання з 01.08.2021 пенсії без обмеження максимальним розміром, а зобов'язав відповідача виплачувати позивачу пенсію без застосування обмежень розміру пенсії, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Зазначений засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття.
Підставою для звернення до суду з цим позовом слугували дії, вчинені відповідачем на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту фактично є вимогою про зобов'язання відповідача виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі №560/866/23 у спосіб, встановлений цим рішенням.
05.06.2018 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 сформувала правовий висновок щодо тлумачення положень статті 13 Конвенції, відповідно до цього правового висновку засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, повинен бути ефективним не лише у законі, а й на практиці
Однак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, шо поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується як спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Пунктом 7 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити, з огляду на те, що дії пенсійного органу визнані протиправними під час дослідження права позивача щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації (справа №560/12766/22) та права позивача на отримання з 01.08.2021 пенсії без обмеження максимальним розміром, а зобов'язав відповідача виплачувати позивачу пенсію без застосування обмежень розміру пенсії, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду (справа №560/866/23).
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що контроль виконання судового рішення здійснює суд у межах наданих йому законом повноважень.
Отож, контроль за виконанням рішення, яке набрало законної сили, здійснює суд, який вирішив справу по суті та прийняв відповідне рішення.
Тому, правомірність дій відповідача, вчинених під час та на виконання рішення суду у справах №560/12766/22 та №560/866/23, підлягає перевірці в порядку судового контролю судом, який ухвалив зазначене рішення.
За змістом частини 1 статі 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, позивач, на користь якого ухвалене виконання рішення суду у справах №560/12766/22 та №560/866/23, має право подати до суду, який ухвалив це рішення, заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду в порядку статі 383 КАС України.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії з 01.03.2022 шляхом невиплати індексації базового ОСНП та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки, виданої фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України за № 11/17 від 19.11.2021, без застосування обмежень розміру пенсії, стосовно яких раніше вже приймались рішення суду в подальшому з урахуванням індексації з виплатою недосплаченої з 01.03.2022 суми різниці пенсії (з врахуванням виплачених сум).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.К. Ковальчук