Справа № 560/814/24
іменем України
01 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 25.03.2020 по день фактичної виплати 27.12.2023.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 25.03.2020 по день фактичної виплати 27.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11618/23 виплачено 24.10.2023 заборгованість грошового забезпечення у сумі 264 794,04 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Однак, в нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів відповідач протиправно відмовив. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 08.01.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вказує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 (позивач) у період із березня 2020 по листопад 2022 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (відповідач).
Згідно з витягом з наказу від 23.11.2022 №3954-ОС ОСОБА_1 з 24.11.2023 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у відставку на підставі підпункту «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
За період проходження позивачем служби у військовій частині посадовий оклад та оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення нараховані і виплачені ОСОБА_1 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11618/23, позов задоволено. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 25.03.2020 по 24.11.2022, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпусток, одноразову грошову допомогу при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та станом на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» відповідно, з урахуванням виплачених сум.
Відповідачем на виконання рішення суду від 10.08.2023 у справі №560/11618/23 виплачено 24.10.2023 заборгованість грошового забезпечення у сумі 264 794,04 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
14.12.2023 до відповідача скеровано адвокатський запит про із проханням нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення нараховано та виплаченого на виконання судового рішення за період з 25.03.2020 по день фактичної виплати із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.
У відповіді на адвокатський запит відповідач зазначив, що рішення суду виконано, разом з тим в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів відмовив (лист від 16.12.2023 №09/9237-23-Вих).
Відповідачем 27.12.2023 відшкодовано ПДФО при проведені виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду від 10.08.2023 у справі №560/11618/23 у сумі 59 208,60 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно зі статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 (пункт 2 Порядку №159).
Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.
Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
У разі несвоєчасної виплати сум грошового забезпечення провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Фактична виплата грошового забезпечення за період з 25.03.2020 по 24.11.2022 включно, яка зазначена у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №560/11618/23, відбулась лише 27.12.2023.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 25.03.2020 по 24.11.2022, починаючи з 25.03.2020 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, а саме - 27.12.2023.
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 25.03.2020 по день фактичної виплати - 27.12.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 25.03.2020 по день фактичної виплати - 27.12.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя В.К. Блонський