про залишення позовної заяви без руху
01 квітня 2024 року м. Рівне№460/3314/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача № 02-242д/08 від 21.08.2023 не відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» чинної в редакції станом на 01.02.2023 із визначенням посадового окладу і окладу за звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року Законом України № 2710-ІХ від 3 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії (у відсотках посадового окладу за відповідними тарифними розрядами встановлених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій «Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2023 році»), для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії 1 лютого 2023 року за останньою штатною посадою на момент звільнення;
зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» чинної в редакції станом на 01.02.2023 із визначенням посадового окладу і окладу за звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року Законом України № 2710-ІХ від 3 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 % посадового окладу, та премії у розмірі 170 %, для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії 1 лютого 2023 року за останньою штатною посадою на момент звільнення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна позиція виражена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
«для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип judicata.
Позивач у позовній заяві року просить протиправними дії відповідача щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача № 02-242д/08 від 21.08.2023 не відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.02.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» чинної в редакції станом на 01.02.2023 із визначенням посадового окладу і окладу за звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року Законом України № 2710-ІХ від 3 листопада 2022 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 6, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 % посадового окладу, та премії у розмірі 170 %, для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії 1 лютого 2023 року за останньою штатною посадою на момент звільнення.
При цьому суд зауважує, що довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 №02-242д/08 виготовлено 21.08.2023, однак до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів позивач звернувся 28 березня 2024 року.
З огляду на наведене, позивач з 21.08.2023 (дати видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення) позивач мав реальну можливість дізнатися про те, які складові грошового забезпечення включені в цю довідку та в якому розмірі, а відтак, дізнався про порушення відповідачем його права, яке полягає у не включенні до цієї довідки надбавки за особливості проходження служби у розмірі 100 % посадового окладу, та премії у розмірі 170 %. Відтак, саме з 21.08.2023 для позивача розпочався перебіг шестимісячного строку на звернення до суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, суд зазначає, що згідно частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частина друга статті 161 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною дев'ятою статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року.
У розділі 2 "Підсистема "Електронний суд" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, містяться наступні положення:
пункт 24 - підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;
пункт 29 - у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Так, з 5 жовтня 2021 року законодавством передбачена процесуальна можливість звернення до суду із позовною заявою в таких формах: в паперовій формі, з підписанням такої заяви безпосередньо позивачем або його представником, та в електронній формі, з використанням підсистеми «Електронний суд», із обов'язковим підписанням заяви кваліфікованим електронним підписом.
Таким чином, законодавцем надано учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Отже, надсилання процесуальних документів до адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
З наведеного слідує, що у разі направлення учасниками справи позовних заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), така сторона (учасник) справи відповідно до частини 9 статті 44 КАС України та пункту 29 розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, зобов'язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Суд зауважує, що позовна заява та всі додані до неї документи подані в електронній формі з використання підсистеми "Електронний суд", при цьому, судом встановлено, що до такої позовної заяви не надано доказів надсилання іншим учасникам справи її копії та копій доданих до неї документів, що суперечить приписам частини 9 статті 44 КАС України та пункту 29 розділу 1 "Підсистема "Електронний суд"" глави ІІІ "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 161, 160 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду (за весь період його пропуску), із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску; доказів надіслання копії позовної заяви з додатками до Електронного кабінету відповідача.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Поліщук