про залишення позовної заяви без руху
01 квітня 2024 року м. Рівне№460/3280/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор"
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" щодо нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.06.2016 по 31.12.2022;
- визнати протиправними дії щодо встановлення Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" базових місяців при нарахуванні індексації грошового забезпечення у період з 01.06.2016 по 31.12.2022;
- зобов'язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов'язати Державну установу "Рівненський слідчий ізолятор" здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 враховуючи вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку, проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя встановила, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).
За приписами ч.2 ст.14 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу" від 23.06.2005 № 2713-IV, час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується, зокрема, до стажу державної служби відповідно до закону.
Отже, проходження служби у Державній кримінально-виконавчій службі України є публічною службою. Відповідно, цей позов подано у спірних правовідносинах, що виникли в межах проходження відповідача з публічної служби.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 враховуючи вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку, проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Судом встановлено, що позивач з позовною заявою звернувся до суду 27.03.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого КАС України.
Проте, положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ), згідно з яким частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції.
Відповідно до ст.233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-ІХ), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відтак, після 19.07.2022 строк звернення до суду за вирішенням спору про стягнення належної працівнику заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 та від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, які є обов'язковими для врахування судом відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Відповідно до п.1 гл.XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
Надалі дію карантину продовжено не було.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом розпочався з 01.07.2023 та з урахуванням приписів ч.1 ст.233 КЗпП України закінчився 01.10.2023 (останній день строку звернення до суду).
Отже, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, заяви про поновлення такого строку з відповідними доказами, як це передбачено ч.6 ст.161 КАС України, - не подав.
Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Керуючись статтею 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя О.М. Дудар