01 квітня 2024 року м. Рівне №460/24411/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у розмірі 4700,93 гривень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 4700,93 гривень. У зв'язку з несплатою протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПК України, вказані зобов'язання набули статусу податкового боргу. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав, тому в силу вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 20.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Поштове відправлення з копією зазначеної вище ухвали направлялось відповідачу на адресу місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку. Однак, 20.11.2023 на адресу суду повернувся конверт із вкладенням.
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20. Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 4700,93 грн.
Дана заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених добровільно податкових зобов'язань за декларацією № 9096755225 від 27.06.2022.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, позивачем 28.04.2023 було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 0002053-1301-1700, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків.
У контексті обставин цієї справи зміст спірних правовідносин зводиться до несплати відповідачем узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом встановлених Податковим кодексом строків, яка набула статусу податкового боргу.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом з'ясовано, що за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку фізичних осіб в загальній сумі 4700,93 грн.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ф» № 0002053-1301-1700 від 28.04.2023, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України. Зазначена податкова вимога залишилась без належного виконання.
На час розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 4700,93 грн. підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податків.
У відповідності до статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 ПК України.
На момент розгляду справи судом позивачем доведено правомірність заявлених вимог, доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано, тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу в сумі 4700,93 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Згідно вимог частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судом під час розгляду даної справи свідки не залучались, судова експертиза не проводилася, то підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 4700,93 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 01 квітня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя О.В. Поліщук