з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду
29 березня 2024 року м. Рівне №460/3091/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Д.П. Зозулі, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі №460/3091/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо неповідомлення ОСОБА_1 розрахунку сум при звільненні, протиправною. Визнано дії Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо нарахування ОСОБА_1 сум при звільненні протиправними. Зобов'язано Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 відпускні, грошову допомогу у зв'язку з відпусткою, вихідну допомогу при звільненні, заробітну плату за один робочий день та компенсацію невикористаної відпустки, що підлягали виплаті при звільненні, з врахуванням виплачених сум, із розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 702 гривні 44 копійки. Стягнуто з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.04.2020 по 21.10.2020 у розмірі 12292 грн 70 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі № 460/3091/20 скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено частково. Стягнуто із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (площа Маркіяна Шашкевича, буд.1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43317547) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 квітня 2020 року по 23 березня 2023 року у розмірі 59337 грн 91 коп. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста тридцять сім гривень грн 91 коп.). У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
20.03.2024 позивач подав до суду заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати на користь ОСОБА_1 відпускні, грошову допомогу у зв'язку з відпусткою, вихідну допомогу при звільненні, заробітну плату за один робочий день та компенсацію невикористаної відпустки, що підлягали виплаті при звільненні, з врахуванням виплачених сум, із розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 702 гривні 44 копійки. та зобов'язати вжити заходи задля належного виконання судового рішення.
Заявник (стягувач) на обґрунтування поданої заяви вказує, що Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) (боржник) відповідно до листа № 12.1-04/24/21 від 28.02.2024, повинне було перерахувати її на рахунок 98983,80грн., однак перерахувало на картковий рахунок 96983,80грн. Відтак, вказує на неповне виконання рішення суду.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Висновок аналогічного змісту викладений у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №160/2888/23.
В силу положень ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
А за правилами ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі також - Закон №1404-VIII).
Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
В силу вимог ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як встановлено судом, з виконання рішення суду у даній справі № 460/3091/20 за виданим судом виконавчим листом, органом виконавчої служби 07.12.2023 відкрито виконавче провадження № 73404210.
Доказів закінчення виконавчого провадження сторонами суду не надано та матеріали справи не містять.
Заявник (стягувач) на обґрунтування поданої заяви вказує, що Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) (боржник) відповідно до листа № 12.1-04/24/21 від 28.02.2024, повинне було перерахувати її на рахунок 98983,80грн., однак перерахувало на картковий рахунок 96983,80грн. Відтак, вказує на неповне виконання рішення суду.
Судом з'ясовано, що відповідно до приєднаної до матеріалів заяви копії листа № 12.1-04/24/21 від 28.02.2024 Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), на виконання виконавчого листа у справі № 460/3091/20 проведено перерахунок розрахунку при звільненні. Вказано, що для проведення оплати Міністерством юстиції України виділено кошти в сумі 122 961,24грн. (різниця, що підлягає до виплати), які надійшли на рахунок Головного управління ДКСУ у Львівській області. Із вказаною суми до виплати належить - 98 983,80грн., в тому числі відраховано податки та збори 23977,44грн.
Суд звертає увагу, що 27.12.2023 відповідно до вказаного листа Головне управління ДКСУ у Львівській області провело безспірне списання у сумі 2000,00грн., згодом ще 01.05.2023 перераховано кошти у сумі 96 983,80 грн.
Таким чином, загальна сума до виплати з урахуванням двох платежів становить 98 983,80грн.
Відтак, не знайшли свого підтвердження доводи заявника з приводу того, що боржником не проведено повний розрахунок у відповідності до рішення суду у справі № 460/3091/20. Оскільки скріншот стану рахунку у сумі 96933,80грн. як зарахування коштів, підтверджує лише про проведення сплати за 01.05.2023, позаяк у листі вказується про безспірне списання коштів ще 27.12.2023 у сумі 2000,00грн., що заявником залишено поза увагою.
Інших доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач не надав суду.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За приписами частини третьої цієї статті, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
В силу положень частини шостої статті 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 241, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 29 березня 2024 року.
Суддя Д.П. Зозуля