29 березня 2024 рокусправа № 380/1021/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" про стягнення заборгованості -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (далі - відповідач), у якій просить стягнути з відповідача заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2023 року в сумі 4926,04 грн на користь позивача.
В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за грудень 2023 року в розмірі 4926,04 грн. Понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що і зумовило утворення заборгованості, про стягнення якої звернувся позивач.
Ухвалою від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою від 19.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Надіслана за вказаною у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача поштова кореспонденція за ШКІ № 0600251036885 повернулася на адресу суду з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 130 КАС України, Львівським окружним адміністративним судом 12.03.2024 опубліковано повідомлення відповідачу у справі № 380/1021/24, Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" на офіційній Інтернет-сторінці Львівського окружного адміністративного суду.
Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Ураховуючи те, що судом вжито передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд вирішив відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглянути справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 працювали у товаристві з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» та за час роботи набули права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розрахунком заборгованості та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, наявними в матеріалах справи.
Розміри пенсії підтверджуються відповідними довідками про доходи та протоколами про призначення пенсій, наданими позивачем.
На підставі п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, позивач направив відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки заборгованості приватного підприємства агрофірми «Маяк» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за грудень 2022 року, однак поштові відправлення повернулися на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з відмітками АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», а також без жодної відмітки про вручення. Відповідні докази наявні в матеріалах справи.
Згідно з даними вказаних розрахунків заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2023 року заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій становить 4926,04 грн.
Станом на дату розгляду справи відповідач не спростував факт наявності заборгованості перед відповідачем, жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за грудень 2023 року в розмірі 4926,04 грн суду не надав, відтак позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі, є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.
Згідно з абз. 5 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР в редакції № 2148-VIII від 03.10.2017 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список № 2).
Вказані Списки затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 461 від 24.06.2016 року.
Відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Закон № 1058-IV набрав чинності з 01.01.2004. Відтак обов'язок покривати підприємствами та організаціями витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє, починаючи з 2004 року.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція).
Так, пп. 6.1 п. 6 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).
Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд) та діють на підставі постанови Пенсійного фонду «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» № 28-2 від 22.12.2014.
Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо:
- забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;
- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.
За період роботи в ТзОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» працівники ОСОБА_1 і ОСОБА_2 отримали право на призначення пільгових пенсій та призначення пільгової пенсії таким особам відповідачем не оскаржено, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Позивачем направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що долучені до матеріалів справи. Заборгованість згідно з вказаними розрахунками, відповідачем не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівської області на загальну суму 4926,04 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням того, що відповідач не виконав вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: не відшкодував в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам за грудень 2023 року на загальну суму 4926,04 грн, доказів на спростування доводів позивача не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем таких витрат не понесено (свідків у справі не залучено, експертизи не проводились), судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський олійноекстракційний завод» (79040 м. Львів Городоцька 226Б офіс 1032; код ЄДРПОУ 39376884) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за грудень 2023 року включно в сумі 4926 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн 04 коп.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р. П. Качур