01 квітня 2024 року Справа №160/25701/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфанової О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду з перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
11.12.23 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у виплаті пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром з 01 березня 2023 року та щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.04.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 року та провести з 01.04.2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
26.01.2024 року видано виконавчі листи.
22.03.2024 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 11.12.2023 у справі № 160/25701/23. Справу передано судді Єфановій О.В. для розгляду заяви 01.04.2024 року.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що станом на день звернення відповідач виконав рішення суду, здійснив нарахування пенсії, проте виплату здійснив з обмеженням максимального розміру.
Тому просить зобов'язати відповідача подати звіт про повне виконання рішення в частині нарахування та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.
Заява розглядається у порядку письмового провадження без виклику сторін, оскільки положення статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не встановлює обов'язку проводити судове засідання при розгляді таких категорій заяв.
Відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Як наведено вище по тексту, у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 11.12.2023 позовну заяву задоволено частково, серед іншого зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 року та провести з 01.04.2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 11.01.2024 року.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у ст. 382 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правові норми, закріплені у частині 1 статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пунктом 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
З аналізу наведених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Висновки аналогічного характеру викладені у додатковій постанові Верховного Суду по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018.
З аналізу статті 382 КАС України також слідує, що подання такої заяви може бути ініційовано позивачем в процесі виконання судового рішення, оскільки зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є заходом превентивного впливу на відповідача у справі, з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Разом з тим варто зазначити, що у якості доказу про ухиляння відповідача від виконання рішення суду від 11.12.2023 року у справі №160/25701/23, в частині здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 року та провести з 01.04.2023 року нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн з урахуванням виплачених сум, надано лист ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2024 р.
Водночас, суд зазначає, що представником позивача не надано до суду жодної інформації щодо звернення рішення суду до примусового виконання, відкриття виконавчого провадження та проведених виконавчих дій.
У матеріалах справи міститься розписка представника позивача від 16.01.2024 року про отримання виконавчого документу.
Таким чином, суд не вбачає жодних ознак ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі, його свідомого невиконання протягом тривалого часу чи будь-яких інших підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відтак, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю належить відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у адміністративній справі № 160/25701/23 - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 КАС України.
Суддя О.В. Єфанова