Справа № 524/3205/24
Провадження № 6/524/106/24
25 березня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Рибалки Ю.В., за участі секретаря судового засідання Панченко А.О., розглянувши подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. про примусове проникнення до житла боржника,
22 березня 2024 року до суду надійшло подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .
Заявником зазначалося, що в нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 73175213 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 752/6596/22 від 29.08.2023 року виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000 грн. оплати послугу адвоката та 23 029,83 грн. оплати вартості дослідження.
Боржник рішення не виконує. Оскільки на виклики приватного виконавця Волочай С.Я. не з'являється, при виході за місцем реєстрації боржника, виконавцю не надано доступу до помешкання, посилаючись на обставини і підстави викладені в поданні, державний виконавець просила суд дозволити примусове входження до житлового помешкання боржника, а саме: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що на виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. перебуває виконавче провадження № 73175213 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 752/6596/22 від 29.08.2023 року виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000 грн. оплати послугу адвоката та 23 029,83 грн. оплати вартості дослідження.
Виконавче провадження відкрито 30.10.2023 року з примусового виконання виконавчого листа у справі № 752/6596/22 від 29.08.2023 року виданого Голосіївським районним судом міста Києва.
Відповідно до інформаційної довідки ДМС боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного чи приватного виконавця.
Відповідно до пунктів 4, 13, частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Закон України "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.
У відповідності до статті 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Отже, як вбачається з аналізу статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 439 Цивільного процесуального кодексу України, умовами примусового проникнення до житла боржника для його опису і арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.
Однак подання приватного виконавця не містить доказів того, що боржник належним чином повідомлявся про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2023 та повідомлявся про намір виконавця вчинити нові виконавчі дії, але чинив цьому перешкоди, не надавав доступу до житла у відведений для нього час вчинення виконавчих дій, уникає викликів виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій.
Також, ураховуючи наявність майна у боржника, суд вважає, що приватним виконавцем не доведено не можливіть виконання рішення суду в іншій спосіб, без застосування такого заходу як примусове проникнення до житла боржника.
Виходячи з викладеного вище, підстави для задоволення подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд,
У задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. про примусове проникнення до житла боржника - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Суддя Ю.В. Рибалка