Справа № 524/1068/24
Провадження №2/524/1178/24
18.03.2024 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі: головуючого судді Рибалки Ю.В., розглянувши в м Кременчуці в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Гречиної Наталії Вікторіни, Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного виконавця Гречиної Наталії Вікторівни, АТ «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначає, що 05.05.2021 року приватним нотаріусом Київсько-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2338, згідно якого стягнуто з неї на користь АТ « Перший український міжнародний банк», заборгованість за кредитним договором у сумі 66 410,74 грн. На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження НОМЕР_1. Посилаючись на вказані обставини, а також, щодо порушення приватним нотаріусом ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», відсутня безспірна заборгованість просить визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2338 від 05.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 05.02.2024 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам. Ухвалою суду від 26.02.2023 року вжито заходи по забезпеченню позову.
13.02.2024 року представником відповідача АТ «Перший український міжнародний банк» подана заява про визнаня позову.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками відповідачу Гречиній Н.В. направлено засобами рекомендованого поштового зв'язку та отримані .Відзив на позовну заяву до суду не подано.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, давши аналіз та оцінку наданим та витребуваним доказам, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.05.2021 року приватним нотаріусом Київсько-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2338, згідно якого стягнуто з неї на користь АТ « Перший український міжнародний банк», заборгованість за кредитним договором у сумі 66 410,74 грн. На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження НОМЕР_1. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами пов'язані із стягненням з позивача на користь відповідача сум заборгованості, стягнення яких здійснено на підставі виконавчих написів нотаріуса.
Позивач не погодився із існуванням заборгованості і відповідно обґрунтованістю вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 1.1, 3.1, 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок проте,що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Відповідачем подана заява про визнання позову.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таке визнання позову відповідачем не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), тому,суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, в силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України безумовно визнані відповідачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8-88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.3-15,76,82,258,259,263,265,268,273, 280- 289 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства « Перший український міжнародний банк», приватного виконавеця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2338 згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 66 410,77 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Рибалка